Районний центр дитячої творчості м.Приморська

Опис досвіду Андреєвої Анастасії Олегівни Національне виховання гуртківців засобами образотворчого мистецтва та ліплення

РЦДТ — Thu, 04 Feb 2016 13:23:33 GMT

Тема досвіду: Національне виховання гуртківців засобами образотворчого мистецтва та ліплення

Обґрунтування актуальності досвіду: На мій погляд, сучасний освітній простір не має достатньої можливості глибоко познайомити дитину із історією та культурою українського народу. На уроках діти зайняті більш освітнім процесом, ніж творчим, а, на мій погляд, історію та культуру можна пізнати не розумом, а лише серцем. Саме тому важливо для гуртківця створити особливу атмосферу, творчу, домашню, невимушену, де б він спокійно зміг творити. Чому саме гурток зможе більше розвинути національні інтереси дитини? Тому що у дитини є більше часу на роздуми, вона не скована рамками уроку та процесом навчання, бо гурткове заняття це більше процес творчий, у якому дитини навчається. Відомо, що людина краще запам’ятовує і сприймає матеріал, коли вона його засвоює через роботу, яку виконує із задоволенням. Заняття малюванням та ліпленням надає можливість впливати на світогляд гуртківців, розвивати їх естетичні та культурні смаки, вдосконалювати навички малюнку та ліплення. Розуміння народної спадщини краще засвоюється, коли людина не лише є пасивним споглядачем, але й активним учасником творчої діяльності. Така людина глибше поринає у культуру, відчуває особливість народного мислення, вона стає справжнім громадянином, патріотом рідної землі.

Об’єктом мого дослідження є вплив на національне виховання гуртківців у процесі навчання образотворчого мистецтва та ліплення.

Мета дослідження – отримати користь гуртківцям від творчої роботи, яка направлена на виховання національної свідомості, естетичного смаку та художню освіченість.

Основна мета моєї роботи у гуртках «Образотворче мистецтво» та «Кераміка» - розвинути в дитині відчуття зв’язку зі своєю нацією, відчуття естетичного, показати, що бути творчою, діючою, обізнаною людиною це цікаво. Я впевнена, що будь-яка творчість, яка спрямована на творення виробу власними руками – розвиває, виховує людину, формує її як особистість. Особливо хочеться наголосити на важливості гуртків у наш комп’ютеризований час, коли, найчастіше, комп’ютер для дитини не є помічником, а скоріше ворогом, який псує її душевний стан, налаштовує дитину на агресію, виховує її у світі вседозволеного он-лайн простору. Під час гурткового заняття, дитина спілкується з іншими гуртківцями, в неї встановлюються певні соціальні зв’язки, вона спілкується з керівником, який стає авторитетом для неї, помічником у творчості, дитина вчиться довіряти та поважати дорослих.

Образотворче мистецтво та ліплення мають великий зв’язок з історією нашої землі і відображають духовне і матеріальне надбання українців. Відомо, що наш народ творчий і талановитий, залишив після себе скарби, які надихатимуть наступні покоління. Знайомлячись із виробами народного стилю, діти творчо співпрацюють з пращурами, створюючи неповторні вироби та малюнки. Ця співпраця дозволяє отримати досвід минулих поколінь і зберегти традиції нашого народу. Відомо, що українці – найспівочіший народ, талановитий та щирий, до творчості якого надихала навколишня природа, яку українець бачив з народження.

Основним завданням гуртка «Образотворче мистецтво» в умовах позашкільної установи є сприяння творчому розвитку дитини, вихованню естетичних смаків, креативних здібностей, вирішенню її внутрішніх особистісних протиріч. Національне виховання допомагає сучасній дитини, відірваній від споглядання природи рідного краю в умовах урбанізації та комп’ютеризації цивілізованого світу, знайти себе, бути співучасником культурних надбань народу, пізнає особливості менталітету українців. Я вважаю, що сучасній дитині необхідні гуртки національного спрямування, оскільки лише на занятті гуртка можна детально розкрити таємниці українського життя, відчути дух минулого і зрозуміти, що український дух живе серед нас, що ми є і залишимося його частиною.

Особливо подобається дітям із старшої групи «Образотворче мистецтво» малювати пейзажі. На мою думку, це вид творчої діяльності їх заспокоює, налаштовує на гармонійне сприйняття навколишньої дійсності. Діти відпочивають душею, особливо коли створюють малюнки українських пейзажів.

Дуже важливо дати зрозуміти дитині, що вона може творити самостійно, але за доглядом керівника, що вона не самотня, що її веде впевнена рука дорослої людини.

Особливий вид творчості, який я нещодавно відкрила для себе – ліплення, зокрема із солоного тіста. На мій погляд, це той матеріал, який має зв’язок із нашими пращурами, оскільки відомо, що українці свято цінували хліб, пшеницю і вироби, які з ним пов’язані. Вони були справжніми творцями на свої землі, обробляли землю, сіяли, доглядали, збирали. Відомо, що для цього був створений цілий обряд, який тривав протягом року. Цей духовний зв’язок із природним матеріалом залишився і до сьогоднішнього дня. Тому, я вважаю, це не дивно, що дітям дуже подобається ліпити. Тісто приємне до рук, є екологічним, натуральним матеріалом. Поробки діти ліплять із задоволенням і ніколи не «ображають» тісто, тому що я одразу попереджую і нагадую їм про цінність хліба і борошна, розповідаю про те, як цінували пшеницю наші пращури і ми повинні так само з повагою і шаною ставитись до солоного тіста.

Виробляючи поробки, ми з дітьми дізнались про особливість солоного тіста, його призначення в минулому. Відтворили за його допомогою деякі картини українського життя з народних пісень так казок.

Ми спробували повторити народні іграшки на свято птахів, порадувати ними своїх близьких. Особливо дітям подобається підкова, яка має свою легенду за віруваннями українців. Діти охоче створюють безліч варіантів та дарують їх своїм близьким як оберіг. Дуже захоплюють гуртківців роботи, де можна зобразити українські квіти, особливо соняшник, який асоціюється із сонцем, теплом, радістю.

Гурток «Кераміка» має можливість познайомити дітей не лише із солоним тістом, але й з глиною, вироби з якої стали в поміч кожній українській господині. Діти мають можливість познайомитись з народним посудом кожної з регіональних зон (Косів, Опішня, Васильків), який має свої характерні ознаки, що виявляють у формі посуду та його орнаментації за допомогою комп’ютерних технологій. Із глини можна створити народна іграшку (спочатку культова та обрядова скульптура), яка згодом стала витвором народного мистецтва, в якому естетичні та культові зачатки були злиті воєдино.

Форми, засоби та методи проведення занять гуртка «Образотворче мистецтво» та «Кераміка» бувають різними. Ми використовуємо такі матеріали, як: гуашеві та акварельні фарби, прості та кольорові олівці, пастель, кольорові ручки та маркери. Для створення декоративних робіт ми використовуємо солоне тісто, кольоровий папір, картон, шпагат, засушені цитрусові, клей, серветки, гофрований папір тощо.

Форма проведення занять, як правило, групова. Для підвищення ефективності занять, сгрупованості я проводжу заняття з груповою формою навчання. Результатом колективної роботи є великі поробки, які залишаються в класі. Такою роботою було створення рушників, картин на українську тематику. Індивідуальну роботу я проводжу з дітьми, які беруть участь у конкурсі, готують складні поробки на виставку. Я помітила, що дитину в будь-якому разі треба заохотити до роботи, і відмітити її старання, навіть, якщо вона не зайняла призового місця. Вона вкладає в роботу частину своєї душі, в неї блистять очі, тому дуже важливо підтримати її поривання і працю. Особливо вдалими роботами, я вважаю, стали поробки на українську тематику, виконані різними техніками:

Особливо діти захопились калиною, яка є символом дівочості та краси.

Моє професійне кредо просте: «Щиро ставитись до дітей». Дійсно, українці – щирий та простий народ, а щирість – це ключ до розуміння між людьми. Коли людина чесна та відкрита, то вона спілкується з душею людини, вона бачить її гарні сторони, бажає допомогти і сприяти розмові. І яка б не була людина, вона відчує ваше ставлення до неї, відчує вашу підтримку та доброту. Особливо, це стосується дитини, яка є символом щирості та відкритості. На мою думку, дуже важливо навчити дитину зберегти у душі це відчуття і не забути його, коли вона стане дорослою.

Задля досягнення свої мети, я використовую різні методи у роботі. Як правило, із словесних методів використовую пояснення нової теми, та інструктаж як правильно виробити поробку або намалювати малюнок. Активно використовую всі види наочного методу. Для того, щоб краще осягнути колір, форму, передати настрій малюнка діти отримують знання з навколишнього середовища. Зокрема, коли мова йде про пейзаж, ми здійснюємо прогулянки на природу, вивчаємо навколишній світ, його кольори, глибину та насиченість. Особливий подив діти відчули, коли побачили розмаїття кольорів неба: закат сонця, світле чисте небо весною, холодне і похмуре взимку та восени.

Для натхнення при композиційному завданні намалювати персонажа із казки, ми дивились мультфільми, зачитували казки, вірші, розігрували сценки.

При вивчені певного напряму або жанру ми черпали натхнення у видатних художників світового та вітчизняного живопису.

Після завершення теми, під кінець року або на особливі дати ми влаштовуємо виставки, де показуємо наші досягнення. Вихованці активно беруть участь у конкурсах малюнків, творчих виставках.

Поряд з наочним активно використовується практичний метод, оскільки лише через практику та долучення до активного пізнання та відтворення, дитина краще осягне матеріал.

Неодноразово гуртківці долучались до участі у навчальному процесі. Вони побували у ролі вчителя, показуючи свої уміння. Це коротенькі майстер-класи, які показує вихованець, працюючи з доступним матеріалом: папір, кольорові стрічки. Завдяки цьому, ми навчились робити жабенят, закладки у мистецтві оригамі, сплели браслети з кольорових стрічок, які потім подарували воїнам АТО (їх передав волонтерський гурток «Пошук», який допомагає воїнам). Для воїнів гуртківці малювали листівки з українською символікою. Одна дівчинка поділилась враженнями: бути вчителем і пояснювати – дуже важко, хоча їй дуже сподобалось.

Для кращої наочності я проводжу екскурсії до місцевого музею, демонструю фільми про історію та культуру нашого народу.

На мою думку, кожне заняття повинно бути самобутнім, нешаблонним. Одна тема може бути зовсім по-іншому проведена з різними групами, тому що завжди необхідно відчувати настрій дітей, напрямок їх зацікавленості у пізнаванні світу, рівень знань, умінь та навичок. Кожне заняття неповторне, воно повинно запам’ятатись дитині як емоційно, так і інформаційно.

Для розваги та перевірки знань використовуються різні форми гри, ребуси, вірші-загадки, кросворди. В ігровій формі гуртківці пригадують вивчені поняття, засвоюють нові, повторюють вже відомі.

Важливою умовою проведення успішного гурткового заняття є виконання рухливих вправ для зняття напруги м’язів (фізкультхвилинки), а також вправ для очей.

Національне виховання активно проводиться серед гуртківців на заняттях. Зокрема, це виготовлення народних оберегів із солоного тіста (підкови, квіти, весняні птахи, фігурки домовиків тощо), об’ємних фігурок дівчат у народних костюмах, ліплення віночків із солоного тіста, знайомство з різними видами народного розпису. Навчальний клас має український куточок, де зібрані елементи української культури, зокрема українські рушники, які ми виготовляли разом з дітьми. На заняттях діти мають можливість ознайомитись з різними видами технік, виробів кераміки, іншими ремеслами завдяки комп’ютерним технологіям.

Під час виготовлення поробки «Дівчина у віночку» ми проводили заняття у формі конкурсу. Після того, як роботи були готові, ми визначили трьох переможців.

Дуже важливо створити для кожної дитини «ситуацію успіху», вислухати її побажання. Для того, щоб заохотити гуртківця, я використовую нескладні, але ефектні види робіт (малюнки, поробки). Після цього, дитина без остраху береться за складнішу роботу, оскільки має позитивний попередній досвід.

Практична придатність досвіду проявляється у тому, що її можна використовувати для більш ефективного засвоєння матеріалу з образотворчого мистецтва та ліплення. Гуртківці краще розвивають свій творчий потенціал, розвивають просторове та логічне мислення, старанність, охайність, посидючість, повагу до своєї та чужої праці. Дуже важливо навчити аналізувати роботу, виділяти головне і другорядне у малюнку. Я раджу дітям, якщо вони мають сумніви в успіху своїє роботи, піднести її до дзеркала або попросити когось віддалити роботу від себе, щоб подивитись на неї зі сторони. Такий погляд з іншого кута зору найчастіше допомагає зрозуміти, що треба вдосконалити або прибрати.

Мета мого методу – без нав’язування пояснити академічні правила образотворчого мистецтва.

Кожен педагог повинен розуміти, що потрібно завжди вдосконалювати свої навички для того, щоб кожне заняття було продуктивнішим, ефективнішим, цікавішим. Керівник гуртка – митець, який пише заняття, наче художник свої полотна.

Досвід роботи Терлецької Лілії Олександрівни Розвиток творчих здібностей дітей шляхом вивчення народних традицій, звичаїв на заняттях гуртка

РЦДТ — Thu, 04 Feb 2016 13:12:37 GMT

Актуальність проблеми

Актуальним постає питання розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, розвитку ії компетентностей на основі культури і мистецтва українського народу, народних традицій, залучення молодого покоління до надбань духовної культури . Виховання свідомого громадянина починається із засвоєння дітьми духовних надбань своєї нації. “Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів” (Іван Франко).

В умовах оновлення суспільства, відродження національної культури, побудови національної школи, національної свідомості – естетичне виховання школярів та молоді, як засіб формування духовного світу людини, морально-етичних норм, має зайняти провідне місце у системі усього навчально- виховного процесу.

Без оволодіння культурою народу, пізнання його самобутнього національного характеру, практичного продовження культурно – історичних традицій, звичаїв, обрядів не можна навіть говорити про успіх у навчально – виховному процесі, адже “Мистецтво має людину підтягувати і піднімати, воно не має ії опускати” ( Галина Вдовиченко).

Моя система роботи спрямована на вирішення проблеми: “ Розвиток творчих здібностей дітей шляхом вивчення народних традицій, звичаїв на заняттях гуртка ”.

Працюючи над цією проблемою, визначила головні завдання:

1.Розвивати у кожній дитині пізнавальні інтереси, творчі можливості, уяву, фантазію, художньо-естетичні смаки.

2.Прищеплювати дітям любов до духовної спадщини українського народу.
3. Формувати у них національну самосвідомість.
4. Залучати їх до скарбниці народної творчості.

5.Формувати навички здорового способу життя, трудові навички.

6.У кожній дитині бачити неповторну особистість, індивідуальність.

7.Кожну хвилину перебування дитини на занятті перетворити для неї на радість.

Декоративно-ужиткове мистецтво найбільш емоційна сфера діяльності дітей. Провідною ідеєю моєї педагогічної діяльності є гармонійне виховання і розвиток дитини через мистецтво. Все розпочинається з дитинства. В самої суті маленької людини закладено прагнення пізнавати і творити. Я вважаю, що результативність виховного процесу буде успішніше, коли яко можно раніше та цілеспрямовано розвивати у дітей абстрактне, логічне, емоційне мислення, увагу та спостережливість, тому роботу гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Художня майстерня» організувала згідно Навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму Київ, «Грамота», 2009. Програма гуртка народної творчості охоплює багато технік: ліплення з глини, художня вишивка , лозоплетіння, виготовлення штучних квітів, бісероплетіння, вироби зі шкіри.

Вивчення техніки ліплення з глини (солоного тіста) розвиває дрібну моторику у дітей, стимулює сплеск різноманітних творчих фантазій.

Художня вишивка розвиває художні здібності, фантазію, творче мислення в дітей, а в кінцевому результаті - готовність до активного, естетичного життя.

Робота зі шкірою особливо цікава дітям починаючи з 10 років . Обробка цього нового для них матеріалу привчає бути більш відповідальними . Адже їм доручають працювати з свічкою, сірниками, шпильками , ножицями .

Лозоплетіння – це реальна можливість високої підготовки дитини до життя: розвиток дрібної моторики пальців рук, уваги, спостережливості; виховання посидючості, витривалості та організованості в самостійній роботі.

Розпочинаю свою роботу з гуртківцями з вивчення індивідуальних особливостей кожного. Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень вихованості учня, його ставлення до людей різних професій, батьків, друзів, самого себе. І тому у перші тижні роботи з набраною групою, намагаюсь провести якомога більше різноманітних справ: екскурсії, походи, прогулянки, диспути. Це допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну роботу гуртка, враховуючи потреби вихованців. До складу гуртка входять діти з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

Планування виховної роботи обговорюю разом з гуртківціями. Це дає змогу враховувати здібності і можливості кожної дитини. Вважаю, коли діти мають право на ініціативу, самостійний вибір справ та заходів, можливість виявляти фантазію, тоді й виховна робота з ними має позитивні плоди.

З особливим задоволенням можу відмітити, що такий підхід допоміг розвинути творчі здібності багатьох. В своїй роботі намагаюсь використовувати інноваційні методи та підходи до організації навчально-виховної діяльності гуртківців.

Протягом підготовки і проведення занять керівник гуртка пам’ятаю, що не можна ігнорувати жодним завданням – навчальним, виховним, художньо-освітнім,тому пробуджую в дитині бажання творчо мислити, даю їй можливість виявити самостійність. Перед початком практичної роботи проводжу бесіду про творчість, народні ремесла, художні твори, розповідаю легенди, казки. На заняттях панує взаєморозуміння між мною та учнями, тобто “творча атмосфера”. Як керівник гуртка прагну, щоб заняття приносили дітям моральне задоволення, і тому намагаюся відразу включити кожну дитину у творчий процес, підібравши до неї індивідуальний “ключик”. Але я не ставлю за мету виховати професійних майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. На заняттях гуртка я намагаюсь сформувати у дітей здатність нестандартно трактувати ту або іншу тему, розвивати творче сприйняття та самостійність мислення, навчити дитину творчо підходити до рішення різних проблем, тобто формую індивідуальність дитини. А всім відомо що, кожна досвідчена людина повинна бути гармонійно розвинута, повинна знати мистецтво не тільки своєї країни, а й культурну світову спадщину; вміти зі смаком прикрасити інтер'єр свого будинку; виготовити своїми руками сувенір або листівку для друзів та ін.. Саме тому на заняттях гуртка, перш за все, я виховую творчу, наполегливу, цілісну особистість, наділену глибоко громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку та самовдосконалення.

Освіта Запорізька краю - 2016

РЦДТ — Thu, 04 Feb 2016 12:54:49 GMT

Формування творчих здібностей та творчої активності вихованців займає одне із провідних місць у педагогіці, бо воно формує духовно багату, зорієнтовану на загальнолюдські цінності особистість. Саме така особистість є справжнім творцем історії, оскільки весь шлях, пройдений людством, - це безперервний процес творіння.

Головним завданням гуманізації та демократизації освіти в Україні є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, яке здатне вчитися протягом усього життя, продуктивно розв’язувати нагальні проблеми сучасності, розвивати цінності громадянського суспільства. Важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє позашкільний навчальний заклад. Педагогічний колектив переконаний, що творчість дає людині можливість актуалізувати свої потреби, інтереси, здібності, знаходити форми прояву індивідуальної активності. Творче самовираження сприяє усвідомленню особистісної ваги, емоційному розкріпаченню, зростанню впевненості у власні сили. У зв’язку з цим все більшої значущості набуває залучення вихованців до творчої діяльності, створення необхідних умов для формування творчої активності гуртківців.

Проблема творчої активності завжди була у полі зору вчених. Педагогічний аспект зазначеної проблеми досліджували В.Сухомлинський, О.Захаренко, Ш.Амонашвілі, Л.Аристова, В.Андрєєв, В.Паламарчук. Вивчивши теоретичні положення наукових досліджень педагогів і психологів, творча група керівників гуртків КУ «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості» зробила висновок, що творчу активність необхідно розглядати у єдності двох сторін: як стихійний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її залучення у цей процес.

Актуальність проблеми зумовила вибір методичної теми творчої групи – «Формування творчих здібностей та творчої активності вихованців у процесі гурткової роботи за різними напрямами позашкільної освіти» - та її апробація у власній педагогічній діяльності. Об’єкт дослідження – процес творчого розвитку вихованців РЦДЮТ. Предмет дослідження – педагогічні умови формування творчої активності гуртківців засобами сучасних педагогічних технологій. Мета дослідження – використовуючи сучасні педагогічні технології, створити власну систему роботи щодо формування творчої активності вихованців. Для реалізації мети творча група виконала наступні завдання: дослідили траєкторію власного розвитку дитини, її навчання та самонавчання у результаті запровадження сучасних педагогічних технологій у навчально-виховний процес гуртків різного профілю. Творча активність вихованців – найвищий рівень активності дітей, який виражається у здатності активізувати її природні задатки і здібності, вмінні нестандартно мислити, генерувати ідеї за умови відповідної мотивації та високого розвитку психічних процесів.

Основна ідея досвіду, її інноваційна значущість. Сьогодення спонукає педагога до внесення змін у систему виховання, одухотворення дитячих душ, формування й розвитку особистості новими формами та методами, бо лише творчий педагог може розвинути творчі здібності вихованців.

Творчість – це процес народження нового у природі чи в людині, необхідна умова інтелектуального та духовного зростання особистості.

Чи кожна дитина здатна до творчості? Безумовно. І шкода, що, народившись із природною здатністю творити, дитина поступово втрачає її. Нажаль, це відбувається нерідко тоді, коли вчасно не формуються творчі здібності, не знаходяться стимули для їхнього розвитку.

Новизна досвіду полягає у відображенні нових форм і методів, способів педагогічної діяльності, в оптимальній організації педагогічної діяльності, що є зразком для інших педагогів і сприятиме ефективному формуванню творчості дитини.

Результативність професійної діяльності полягає в тому, що використані методи, прийоми роботи з вихованцями дозволяють ефективно формувати творчу особистість. Вихованці РЦДЮТ є постійними переможцями конкурсів та змагань, які проходять у районі, області, Україні. Перспективність досвіду полягає в тому, що він відображає сучасні тенденції розвитку творчих здібностей вихованців, базується на провідних принципах сучасної освіти. Педагогічний доробок поширюється серед керівників гуртків. Протягом багатьох років вихованці широко використовують набуті в РЦДЮТ знання і вміння у навчанні, праці. Відомо, що авторитет та визнання не даються враз, до вершин педагогічної майстерності ведуть круті сходи. Ми піднімаємося цими сходами, зростаємо, дістаємо високого рівня професіоналізму, розвиваємо інтелект, інноваційний стиль педагогічної діяльності, плекаємо творчість та працездатність вихованців.

Освіта Запорізька краю - 2016

РЦДТ — Thu, 04 Feb 2016 12:53:43 GMT

Відомості про учасників обласної виставки

«Освіта Запорізького краю – 2016»

Повна назва ПНЗ: Комунальна установа «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості» Приморської районної ради Запорізької області

Тип навчального закладу: комплексний позашкільний навчальний заклад

Форма власності: комунальна

Адреса: 72102, Україна, Запорізька область, Приморський район, м.Приморськ, вул..Морська, 65

Телефон: (06137) 7-36-06, e-mail: rcdtprim@gmail.com, rcdtprim@mail.ru

Сайт: http://rcdtprim.ucoz.ru

Тематична номінація Виставки: Формування творчої особистості в навчальних закладах.

Тема проекту: «Формування творчих здібностей та творчої активності вихованців у процесі гурткової роботи за різними напрямами позашкільної освіти»

Керівник проекту: Чернова Ольга Вікторівна, методист, кваліфікаційна категорія – спеціаліст вищої категорії, стаж роботи – 10 років. Нагороди – грамоти Департаменту освіти і науки – наказ від 04.02.2015 №0065, від 15.01.2014 №0020; від 25.12.2014 №0802; від 14.05.2013 №485; Подяка Міністерства освіти і науки України від 19.06.2007 №65/1.

Учасники проекту: творча група керівників гуртків:

Терлецька Лілія Олександрівна, керівник гуртка «Художня майстерня», стаж роботи – 18 років. Нагороди: грамота Комунального закладу «ЗОЦХЕТУМ» ЗОР – наказ від 09.06. 2015 р. № 0354 – лауреат обласного конкурсу на кращу методичну розробку
Гринь Надія Григорівна – керівник гуртка «Квітникарі-аранжувальники»,

стаж роботи – 36 років. Нагороди: Грамоти НЕНЦ - наказ від 30.05.2012. №640 - учасник Всеукраїнського конкурсу науково-методичних розробок з еколого – натуралістичному напряму позашкільної освіти хіміко-біологічного профілю; наказ від 30.05.2013 №35 - «Кращий організатор біологічних свят», Всеукраїнська акція «День зустрічі птахів»; грамота Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації наказ від16.06.2014 № 0469; грамотами обласного управління освіти і науки - наказ від 16.07.2007 №370

Сухоребров Володимир Вікторович – керівник гуртка «Авіамоделювання», «Початкове технічне моделювання», стаж роботи – 18 років. Нагороди: почесна грамота Міністерства освіти і науки України (№ 6370, 1993 рік)
Андреєва Анастасія Олегівна, керівник гуртків «Кераміка», «Образотворче мистецтво», стаж роботи – 3 роки. Нагороди: грамота управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації - наказ від 02.06.2014 р № 0430 – переможець обласного конкурсу на кращу методичну розробку художньо-естетичного напряму позашкільної освіти

Методичні рекомендації "Роль педагога в посиленні патріотичного виховання в позашкільному навчальному закладі"

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 18:09:40 GMT

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. О. Сухомлинський.

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, позашкільний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів Вітчизни. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, особистість набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

В організації виховної роботи рекомендуємо враховувати визначення базових понять:

моральне виховання – цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності та спілкування дітей, виховний вплив школи, сім’ї, громадськості, спрямований на формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності;
громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною;
національне виховання – формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини, наділеної глибокою громадською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, підприємливістю й ініціативністю;
патріотичне виховання – це комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів щодо формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про своє і народне благо, готовності до розбудови демократії, виконання громадянського та конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, прагнення цілісності, незалежності України, сприяння єднанню українського народу, громадянському миру та злагоді в суспільстві.

В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.

Головною тенденцією патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до своїх Батьківщини, держави, народу, нації. Системне духовно-морального виховання має базуватися на цінностях духовної культури українського народу. Позитивним явищем сучасної освіти є те, що в новій системі цінностей, яка формується в молодого покоління, чільне місце посідають ідеї християнства.

Посилення патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на такому:

визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини);
утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;
утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;
формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів;
гарантуванні умов для зростання добробуту народу (через свободу підприємництва, захист права на належну винагороду за працю, забезпечення соціально незахищених осіб і т.ін.);
знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок, інші конституційні обов’язки, про юридичну відповідальність за їх невиконання.

У сучасних умовах знецінення традиційних моральних цінностей, безкарність, безвідповідальність призводять до ускладнення патріотичного виховання. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що держава може не лише створювати умови для формування й посилення патріотичних почуттів народу, але й застосовувати примусові заходи в разі ухилення від виконання патріотичного обов’язку несення військової служби, може забезпечувати реалізацію юридичної відповідальності за певні правопорушення. Правопорушення можуть визнаватися адміністративними проступками (ст.ст. 210-211-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неявка на виклик у військовий комісаріат, умисне псування обліково-військових документів чи втрата їх через необережність та ін.). Окремі діяння можуть визнаватися злочинними: 1) злочини проти основ національної безпеки (ст.ст. 109–114-1 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, диверсія та ін.); 2) злочини проти громадської безпеки (ст.ст. 258–258-5 – терористичні злочини); 3) злочини у сфері забезпечення призову й мобілізації (ст.ст. 335–337: ухилення від призову на строкову військову службу, ухилення від призову за мобілізацією); 4) військові злочини (ст.ст. 401–435: непокора, дезертирство, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, утрата військового майна, недбале ставлення до військової служби, мародерство тощо).

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;
Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;
Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49;
наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;
програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;
положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;
положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;
методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті. Сьогодення потребує подолати педагогічні стереотипи на основі переходу від окремих напрямів виховання до розроблення, проектування й моделювання перспективних виховних систем закладів освіти.

2014/2015 н. р. є особливим з точки зору ведення виховної роботи: діти гинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків. У контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним працівникам доцільно переглянути практику виховної роботи та захисту прав дітей у навчальному закладі.

Діти мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях та ін. Тому педагогічні працівники мають бути готовими до непростих запитань від вихованців, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати дітям чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати вихованцям, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.

Педагоги позашкільних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати дітей, створювати психологічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій. Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми вихованцями. Це допоможе вихованцям відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах позашкільних навчальних закладів рекомендуємо:

- проводити різноманітні заходи:

лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);
семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);
уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Другої світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);
години спілкування («Народний спротив окупації українських земель: історія та уроки», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);
заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» з ознайомлення з основними зразками техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації;
екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

залучати дитячі і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;
налагоджувати співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;
сприяти створенню та діяльності військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних і туристських клубів.

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих ігор, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України «Козацький гарт» тощо.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання вихованців у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави. Рекомендуємо запровадити (у партнерстві з батьками та громадою) культурологічно-виховний проект «Моя мала Батьківщина» з метою популяризації культурного розмаїття, історичної спадщини Запорізької області; формування історичної пам’яті в підростаючого покоління; забезпечення духовної єдності поколінь через активні форми й методи навчання та виховання.

Доречним також буде проведення інформаційної хвилинки «Тиждень моєї України».

Програма патріотичного виховання "Я - патріот Вітчизни"

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 18:07:13 GMT

Загальні положення

Програма патріотичного виховання забезпечує безперервність процесу виховання в учнів патріотизму, духовності, формування національної самосвідомості, високих моральних якостей, необхідних для відданого служіння Батьківщині.

Прийняття Програми зумовлене необхідністю реалізації сучасної молодіжної політики і стратегії розвитку держави, посилення виховної роботи, спрямованої на подальший розвиток гуманітарної й соціальної сфер та підтримання у молоді мотивації до відданого служіння Українському народові шляхом забезпечення їх конституційних прав і свобод.

Програма дасть змогу забезпечити ефективне здійснення заходів патріотичного виховання учнівської молоді через використання потенціалу системи освіти України у взаємодії з органами влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, закладами культури та релігійними організаціями із залученням до цієї роботи засобів масової інформації та використання мережі Інтернет.

Визначення основних понять, що вживаються у Програмі:

патріотичне виховання - процес цілеспрямованого, систематичного, організованого та планомірного впливу на свідомість і поведінку молоді щодо формування почуття любові до Батьківщини через виховання високих громадянських, моральних, психологічних, професійних і фізичних якостей, необхідних для реалізації інтелектуального та творчого потенціалу особистості в інтересах всебічного розвитку суспільства, забезпечення безумовної готовності до захисту Вітчизни;

виховна робота – система заходів щодо впливу на свідомість, світогляд, волю і почуття молоді з метою формування у кожного з них моральних якостей особистості, готової свідомо виконувати службові обов’язки; розвитку у колективах загальної зацікавленості щодо підвищення рівня і якості вирішення завдань за призначенням;

інформаційне забезпечення – комплекс заходів щодо своєчасного доведення і роз’яснення молоді суспільно значущої інформації, інформаційної підтримки, розробки та реалізації заходів, спрямованих на формування іміджу держави;

культурно-просвітницька робота – комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня духовності, загальної, професійної та особистої культури молодого покоління, здорового способу життя, успадкування духовних та культурних надбань Українського народу;

захист від негативного інформаційно-психологічного впливу – комплекс заходів організаційного, інформаційного, психологічного характеру щодо попередження, послаблення, ліквідації наслідків впливу зовнішніх та внутрішніх джерел загрози інформаційно-психологічній безпеці громадян України.

Програма «Я- патріот Вітчизни» - це системне бачення практичного виховання громадян України. Вона спрямована на діяльність у розвитку підростаючого покоління почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ, повагу до його досягнень і гідним сторінкам минулого. Вона орієнтована на учнівську молодь від 6 до 18 років.

В основу програми закладені проблеми, які пов’язані з вирішенням протиріч, які виникли між пропагандою «східних цінностей» і необхідності відродження авторитету армії, держави та розуміння ролі і місця в житті суспільства та Вітчизни. Цьому сприяють економічна дезінтеграція, соціальна диференціація суспільства, девальвація духовних цінностей. Крім того зниження виховного впливу, насадження культури вседозволеності, свавілля, жорстокості через ЗМІ.

У зв’язку з цим необхідно пронизати патріотизмом більшість заходів, які проводяться у закладах освіти, щоб вони ставали для нас духовними та соціальними цінностями, які б зміцнювали основи української державності.

Отже, робота з основних напрямків системи патріотичного виховання допоможе:

підвищити патріотичну свідомість, моральні й етичні орієнтири;
розкрити розуміння істинного значення інтернаціоналізму;
знищити широке розповсюдження в суспільній свідомості байдужості,
егоїзму, цинізму, немотивованої агресивності;
проявити стійку тенденцію підвищення престижу воєнної служби у лавах озброєних сил України.

У сучасних умовах становлення системи патріотичного виховання необхідно розглядати як об’єднуючий початок, фактор взаємодії дитячого та молодіжного руху, адміністрацій навчальних закладів, дитячих та молодіжних організацій, як основу патріотичного виховання особистості.

Звідси, основними напрямками подальшого розвитку системи патріотичного виховання дітей, підлітків і молоді є:

Створення нормативно-правової бази патріотичного виховання навчального закладу.
Удосконалення діяльності адміністрації закладу в напрямку патріотичного виховання учнівської молоді.
Інформаційна та просвітницька діяльність у системі патріотичного виховання підростаючого покоління.
Координація діяльності дитячих і молодіжних організацій в інтересах патріотичного виховання.

Мета програми: підтримка розвитку системи безперервного, комплексного патріотичного виховання, освіти та просвітницької діяльності учнівської молоді на основі збереження та примноження культурної спадщини Батьківщини, району, відродження традиційних моральних цінностей.

Задачі програми:

створити умови для формування духовно-збагаченого, соціально-активного громадянина;
знизити рівень правопорушень і негативних звичок дітей засобами системи патріотичного виховання;
розробити механізми, забезпечуючи координацію діяльності навчальних і позанавчальних програмних заходів;
обгрунтувати та розповсюдити передовий педагогічний досвід робот з патріотичного виховання;
розробити та створити науково-методичні рекомендації з проблем формування патріотизму учнів;
реалізувати системи програмних заходів патріотичної спрямованості та розробити критерії їх ефективності.

Контроль за реалізацією програми

Для координації та реалізації діяльності всіх структур навчальних і позашкільних закладів, зацікавлених організацій в реалізації системи патріотичного виховання, освіти та просвітництва, створюється координаційна рада при РЦДЮТ, який слідкує за проміжними результатами роботи за програмою, корегує й уточнює механізм її реалізації.

До складу ради входять:

Методист, керівники гуртків, члени самоврядування, голова батьківської ради.

Оцінка ефективності реалізації програми

Результатами здійснення Програми можуть бути:

підвищення ефективності патріотичної роботи;
підвищення якості заходів з організації та проведення патріотичної роботи з підростаючим поколінням;
формування громадянської грамотності учнів і молоді;
впровадження нових форм і методів діяльності з даного напрямку;
забезпечення духовно - моральної єдності особистості дитини; зниження ступеню ідеологічного протистояння;
розвиток толерантності та збереження славетних бойових і трудових традицій нашого регіону;
сформованість ідеалу життя й ідеалу людини;
створення елективних курсів і гуртків патріотичної спрямованості;
залучення підлітків груп «ризику» до заходів патріотичного змісту;
підвищення рівня вихованості та моральності у підростаючого покоління;
розробка дослідницько-пошукових робіт підлітків і молоді засобами музейної педагогіки та туристсько-краєзнавчою діяльністю.

Шляхи реалізації програми

№	Назва заходів	Терміни	Відповідальні
1	Участь в обласних і районних заходів, які проводяться в межах акції «Служи, солдат!»	2014- 2017р.	Керівники гуртків
2	Участь в оглядах – конкурсах: - «Творчість юних»; - «Знай і люби свій край»; - «Вахта пам’яті»	2014- 2017р.	Методист, керівники гуртків
3	Участь у постійних обласних конкурсах, які спрямовані на реалізацію програми патріотичного виховання учнівської молоді	2014- 2017р.	Методист, керівники гуртків
4	Участь у конкурсі проектів «Я і моя Україна»	2014-2017р.	Керівники гуртків
5	Участь в акціях «Я і моє подвір’я», «Весняна Хортиця», «Ми – Запорожці»	2014- 2017р.	Самоврядування, волонтери
6	Збереження пам’ятників, історичних заказників, братських могил	травень	Волонтери
7	Проведення заходів з вивчення державної символіки України	2014- 2017р.	Керівники гуртків
8	Участь в районній науково-практичній конференції з краєзнавства «Рідний край очима молодих»	щорічно	Методист, керівники гуртків
9	Підготовка та проведення гри «Сокіл»(«Джура»)»	щорічно	Методист,
10	Організація традиційних зустрічей: з вдовами загиблих воїнів; з ветеранами війни з воїнами – інтернаціоналістами; з чорнобильцями; з творчими людьми; з династіями	Про-тягом року	керівники гуртків
11	Проведення заходів: «Добро спасає світ», «День захисту дітей», «День матері» тощо	Про- тягом року	Методист, керівники гуртків
12	Проведення уроків мужності	2 р. на рік	Кер. гуртків
13	Цикл заходів, присвячених героям-землякам	щорічно	Методист, керів-ники гуртків
14	Участь в акціях: «Сто добрих справ» «Герої живуть поряд» «Ранок ветерана» «Від серця до серця»	щорічно	Самоврядування, волонтери
15	Проведення літературних віталень, вечорів поезії, філософських клубів	Щомі-сячно	Керівники гуртків

Очікувані результати

Виконання програми дасть змогу:

забезпечити утвердження патріотизму, посилення виховної складової в загальній системі формування в учнів національної самосвідомості, гідності, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, набуття соціального досвіду, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури, розвиток особистісних рис громадянина Української держави, психологічних і професійних якостей;
посилити формування у молоді поваги до України, її державних символів;
посилити формування світоглядних ідеалів та цінностей, патріотичних переконань щодо відданості та вірності Українському народові, готовності до оборони України, забезпечення захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Нормативно-правова база Програми

Постанова Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 299-VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників»;

Указ Президента України від 19 жовтня 2012 № 604 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013-2015 роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років»;

Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49 (зі змінами);

Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України «Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Перемоги на 2013-2015 роки» від 21 жовтня 2013року № 1453/716/997

Наказ відділу освіти Приморської районної державної адміністрації Запорізької області «Про вдосконалення роботи патріотичного виховання в навчальних закладах району» від 16 грудня 2013 року № 431

Література:

Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шк. б-ка.– 2003.– № 8.– С. 3–19.
Довідник класного керівника. 5 — 6 класи / Л.В.цибульова, В.В.Билдіна, Л.І.Єфремова — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 160с.
Єрмакова Н.С. Позакласна робота з української літератури / За загальною редакцією професора А.П.Загнітка. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000. — 320с.
Журнал «Позакласний час» 11-12 2009р. Л.Д.Михайлова «Українська держава та її національна символіка»
Литвинюк Г.І., Олійник І.В. сценарії, рольові ігри, бесіди. 5 — 11 класи. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004. — 88с.
Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5 — 9 класів / Укладач Г.С.Грай. — Тернопіль: Астон, 2004. — 176с.
Пащенко Д. Патріотичне і національне виховання – складові становлення громадянина /Д. Пащенко // Шлях освіти.– 2002.– № 1.– С. 9–14.
Під прапором рідним вставай, Україно! сценарії шкільних заходів про українську національну символіку / Упорядник Ткачов С.В. — Харків-Тарнопіль: Видавництво «Ранок», 2009. — 176ю — (День святковий).

Про реалізацію проекту "Стежиною добра"

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 18:03:44 GMT

ОРГАНІЗАЦІЯ

1. Назва навчального закладу: комунальний заклад «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості» Приморської районної ради Запорізької області

2. Поштова адреса: вул. Морська, 65, м. Приморськ, Запорізька область, 72102

Телефон: 0997190678

Сайт: rcdtprim@gmail.com

3. ПІБ керівника проекту: Кривобок Наталія Василівна

4. Номінація проекту: допомога людям похилого віку, дітям, інвалідам, а також пораненим в АТО та переселенцям з неспокійних регіонів

II. ПРОЕКТ

1. Назва проекту: Стежиною добра

2. Мета проекту:

Виховувати у дітей чуйність, толерантність, щедрість, безкорисливість, прищеплювати загальнолюдські цінності, вміння співчувати, прагнення творити добро, почуття особистої відповідальності за тих, хто потребує допомоги.

Привернути увагу громади міста до проблем воїнів АТО та переселенців з неспокійних регіонів

3. Опис проблеми, яку збиралася вирішити організація

Робота над виконанням етапу проекту «Технологічний»:

проведення акції «Не будь байдужим, допоможи переселенцям!»

(збір іграшок, книг, канцелярського приладдя, одягу для дітей та дорослих);

проведення акції «Допомога воїнам-землякам» ( збір грошей та одягу

для воїнів АТО)

З метою поширення інформації про проект:

залучити засоби масової інформації;
виготовити і розповсюдити серед громади листівки;
виготовити інформаційні стенди про хід реалізації акцій.

4. Очікувані результати проекту

Короткостроковий вплив: надати необхідну допомогу тим, хто цього потребує першочергово

Довгостроковий вплив : тільки об’єднавшись, ми – сила, усі разом ми – Єдина Україна і ми переможемо!

5. Цільові групи, задіяні в проекті

176 чоловік: 30 волонтерів РЦДЮТ, учні 5-11класів ЗОШ№2 I-III ступені

м. Приморська, коледжу та ліцею, вчителі та батьки.

6. Детальний опис проекту

Те, що сьогодні переживає Україна, більшості із нас не могло приснитися навіть у найстрашнішому сні… ВІЙНА! Від одного цього слова віє холодом, горем, сльозами, бо синонім йому – СМЕРТЬ. Гинуть люди, стають сиротами діти, дружини – вдовами, безутішні матері оплакують своїх синів, тисячі родин, залишивши рідну домівку, шукають прихистку в інших куточках країни. Нас, небайдужих, мільйони – тож допоможімо народу, частинкою якого ми є, здобути мир.

Приморськ прифронтовий

В такий важкий для країни час, важливо не втрачати людяність. Треба не лише мати бажання допомогти, а діяти вже сьогодні й зараз, бо кожен крок може врятувати життя.

Про проблеми армії пишуть і говорять багато. Українській армії потрібна допомога. Це факт. І не тільки армії, але і місцевому населенню зони АТО. Волонтери групи «Пошук» комунального закладу «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості», вирішили, що також зможемо в міру своїх сил і можливостей допомогти дорослим.

Складна ситуація в Луганській і Донецькій областях змусила мирне населення тікати з рідних осель від біди.

Тому влітку в розмірене і тихе життя Приморська додалося багато нових турбот. Та всі вони так чи інакше пов'язані з війною на Сході країни.

Перші переселенці з Донецької та Луганської областей стали з'являтися в Приморську ще на початку літа. Більшість з них залишаються тут і донині: 175 чоловіків, 424 жінки і 449 дітей. 270 переселенців – це інваліди та пенсіонери, а за неофіційними даними – їх ще більше. Державні допомоги та пенсії отримують тут же. Проживають, в основному, в приватному секторі, а кілька десятків осіб - в пансіонаті «Приморський». Першого вересня 129 дітей пішли вчитися до місцевих шкіл, десять малюків почали відвідувати в садок.

Волонтери групи «Пошук» районного центру дитячої та юнацької творчості не стоять осторонь чужої біди. Ми працюємо за кількома напрямками: медична допомога (збір ліків через скриньки в аптеках), збір коштів, підтримка переселенців (пошук недорогого помешкання, реєстрація, збір та розповсюдження матеріальної й гуманітарної допомоги).

Разом з дорослими ми збирали кошти та харчі для надання допомоги переселенцям, які опинились в скрутному становищі. Волонтерами було зібрано 3452 грн., придбані продукти та передані батькам 9-ти багатодітних родин, в яких виховується 42 дитини, що проживають у м. Приморську та селах Райнівка і Підспір’я Приморського району (Додаток №1).

Волонтери Колеснікова Аліна та Зайцев Володимир неодноразово чергували на автостанції, де зустрічали приїжджих та координували роботу з транзитним пунктом в м. Приморську. Складною була проблема пошуку квартир для переселенців.

Гарною підмогою також став банк теплого одягу та взуття, що збирають волонтери, так як більшість біженців мали при собі лише сарафани з шортами та шльопанці.

Протягом трьох місяців в приміщенні ЗОШ №2 проводилась благодійна акція під гаслом «Не будь байдужим, допоможи переселенцям!», в ході якої кожен мав змогу принести речі, предмети домашнього побуту та товари першої необхідності для того, щоб підтримати людей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Волонтери щодня отримували близько 10 заяв людей про потребу придбання теплого одягу.

На початку серпня ми звернулися з листами до власників ряду магазинів м. Приморська щодо надання нам можливості провести збір продуктів і товарів для переселенців на їх території від небайдужих жителів та гостей міста і району. З нами зв'язувалися підприємці та пенсіонери, які бажали надати продуктову допомогу за списком необхідних товарів.

27 малозабезпеченим переселенцям було видано 150 кг продуктів першої необхідності.

Все зібране (біля 7 тисяч одиниць) – це в основному дитячий, жіночий, чоловічий одяг, продукти харчування та інші вкрай необхідні речі були передані переселенцям (Додаток №2).

Незважаючи на те, що переселенці неохоче розповідали про своє тяжке життя, серця і душі жителів Приморська відкриті для приїжджих людей з сумними очами, які бачили людську кров, зруйновані будинки і жахи війни.

Молодь за мир в єдиній Україні

Антитерористична операція на Сході України згуртувала наших громадян в бажанні допомогти переселенцям та військовим врятувати життя від куль і смерті.

12 вересня 2014 року в селах нашого району і місті Приморську пройшов Марш Миру. До акції-символу бажання жити в єдиній і мирній країні приєдналися більше тисячі приморців - школярі, студенти і працівники підприємств та організацій міста, - які пройшли двома великими колонами по місту до центральної площі.

Приморська площа забарвилася в національні кольори, що символізують мирне небо і родючість нашої землі. Українська символіка була всюди – на центральній сцені, в руках мітингувальників і навіть на обличчях приморської молоді. Люди, що прийшли в цей день на площу, продемонстрували свою єдність з усією Україною, одягнувши вишиванки та національні костюми.

«Все буде добре», «Ми за мир в Україні», «Ми проти війни», «Україна понад усе» – ці та інші гасла-плакати в руках студентів і школярів голосніше всяких слів висловлювали бажання і сподівання українського народу про відновлення миру і дружби в нашій країні. Гімн України, хвилина мовчання в пам'ять загиблих з часів Майдану і в зоні АТО, слова подяки українським хлопцям, які досі, ризикуючи життям, перебувають в самому епіцентрі воєнних дій, – все це викликало у присутніх на площі різні емоції. Хтось крадькома змахнув сльозу, а хтось ще більше утвердився в тому, що Україна – це цілісна країна, і Приморський район є невід'ємною її частиною.

Тож, давайте пам’ятати: тільки об’єднавшись, ми – сила, усі разом ми – Єдина Україна! (Додаток №3).

Акція дитячого малюнку «Солдат, повертайся живим!»

7 серпня 2014 року в дитячому оздоровчому таборі «Волна» м. Приморська пройшла традиційна лінійка.

Однак, від усіх попередніх лінійок вона відрізнялася особливою урочистістю і застиглими на очах у дітей і всього персоналу табору сльозами. Адже вона була присвячена всім молодим хлопцям, які не гріються на березі ласкавого моря і не проводять час зі своїми сім'ями, а захищають цілісність країни на Донбасі.

Розуміючи, що кожен дитячий малюнок стає для військових АТО оберегом від кулі, волонтери в цей день у дитячому оздоровчому таборі «Волна» м. Приморська провели акцію дитячого малюнку «Солдат, повертайся живим!».

Саме такими словами, а ще малюнками, виробами і оберегами, зробленими своїми руками, підтримали діти всіх солдатів, які беруть участь у боях на сході України. І, розглядаючи малюнки хлопців, виконані з абсолютно дитячою щирістю і любов'ю, щиро віриш у те, що вони таки стануть для воїнів справжніми талісманами, заговореними від куль. На лінійці також було зазначено, що працівники табору зібрали і передали кошти на лікування нашого земляка Володимира Ганчева, який був серйозно поранений.

Завершилася лінійка гімном України, після чого хлопці пов'язали гостям імпровізовані краватки, виконані в кольорах українського прапора. А представнику прикордонної застави діти передали і заповітну посилку для солдатів (Додаток №4).

Наша маленька допомога солдатам-землякам

У місті продовжує активно розвиватися волонтерський рух. До ініціативи «Допоможи солдату-земляку» долучились вже понад півсотні волонтерів.

Протягом серпня місяця діти-волонтери Стоянов Олег, Дригалюк Карина, Пуд Ірина, Ліпаткін Артем, Ліпаткін Михайло, Бойко Світлана разом з дорослими взяли участь у районній акції «Допоможемо воїну-землякові». Вони збирали серед підприємців, гостей та мешканців міста продукти харчування, засоби особистої гігієни, предмети одягу, засоби від комарів та медикаменти. За тиждень вдалось зібрати майже дві тонни провізії. Також активісти розпочали збір допомоги військовим у рамках акції "Кошик допомоги" у двох супермаркетах Приморська. Таким чином вдалося зібрати більше 20 великих візків провізії.

Потім займалися сортуванням і збором посилок для солдатів-земляків, які беруть участь у бойових діях у АТО.

2 вересня 2014 року всі зібрані речи та малюнки були передані воїнам, які перебувають на лікуванні у шпиталі. Таких приємних моментів в зоні АТО завжди чекають з нетерпінням. За словами самих військових на передовій чи у базових таборах, вони завжди радіють листам від наймолодших громадян України. На дитячих малюнках часто зображені танки, літаки, бойові гелікоптери, і кожного разу, як і в реальному житті, наші синьо-жовті красені перемагають «зелених чоловічків», «воїни світла» перемагають «воїнів пітьми». Малеча передає військовим сонечка, сердечка, а головне — теплі і щирі слова. І кожен малюночок вже усміхнені бійці трепетно кладуть в кишеню поряд із серцем (як оберіг від ворожої кулі), або чіпляють під броню чи у середину бойових машин, а то й разом з іконами вішають на стінках наметів. «Тепер в нас є свій Янгол-охоронець. Він оберігатиме наших бійців тут, на передовому рубежі. Дякуємо тобі, маленька наша художниця, рости велика і щаслива!» — зазначив командир підрозділу, тримаючи в руках малюнок від маленької приморчанки Ані Болжеларської.

Так само швидко розійшлись у військового «поштаря» і світлі малюнки та саморобки дітей з дитячого оздоровчого табору «Волна» м.Приморська. Вони теж стали оберегами для всіх воїнів зони АТО. Отримуючи кожен малюнок, військові просили передати дітям «ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ!». (Додаток №5)

Ярмарок на підтримку армії

20 вересня 2014 року на центральній площі Приморська розпочав свою роботу ярмарок «Хуторок», організований Ногайським аграрним коледжем. Благодійна продаж солодощів проводиться в коледжі щорічно, але у такому масштабі, та ще в центрі міста – вперше. В ярмарку, метою якого стало зібрання коштів для земляків, що перебувають у зоні АТО, взяли участь всі групи коледжу та викладачі. На столах можна було побачити різноманітну випічку, включаючи патріотичне частування в жовто-блакитному кольорі. Не забули студенти до хліба й видовищ додати ще й концерт, що складався більшою частиною з патріотичних та українських народних пісень. А поруч пригощали всіх бажаючих смачним кулішем місцеві козаки.

Незважаючи на дуже помірні ціни, Ногайському коледжу вдалося виручити 2700 гривень. Ще близько тисячі зібрав аграрний ліцей, кілька столів якого з виставкою робіт декоративно-ужиткового мистецтва розташувалися поблизу. Всі ці гроші були передані представнику Приморської самооборони для потреб 24-х наших воїнів-прикордонників. (Додаток №6).

Акцію «Допоможи солдату-земляку» продовжується

Крім допомоги постраждалим і переселенцям, цільовою метою волонтерів нашої групи був збір коштів та купівля всього необхідного для армії.

Найбільшої підтримки при сьогоднішній ситуації на Україні потребує Українська армія. Країна не змогла і на даний момент не може забезпечити її потрібним обмундируванням. Тому збором грошей і закупівлею на ці гроші предметів захисту займаємося ми, волонтери.

Підтримка Української армії – це обов'язок кожного, хто хоче, щоб закінчилися воєнні дії на Сході України. Збір ведеться серед добровольців, яким не байдужа доля кожного солдата і доля країни.

Поки державна влада збирається допомогти Українській армії, люди намагаються всіма силами віддячити відважним бійцям як морально, так і матеріально.

Українці почали реалізовувати кровно зароблені в обхід міністерств та інших відомств. Адже військові не можуть чекати тендерів і поставок за місяць-два. Їм потрібен, по перше, теплий одяг, бронежилети, каски, прилади нічного бачення… ЗАРАЗ. Від цього залежать їхні життя. Тому нам стало зрозуміло: потреб багато, і треба починати збирати кошти.

Починаючи з серпня, за ініціативи волонтерів, у райцентрі проводиться акція «Допоможи солдату-земляку».

Заходом охоплено 10 магазинів міста, в яких обладнано місця для організації збору продуктів харчування, предметів побуту і гігієни, тимчасового зберігання забраної продукції. Розташовані кошики із наклейками у синьо-жовтих кольорах «Тут можна допомогти Українській армії". Крім цього, участь в акції беруть приватні підприємці міста та району.

Станом на 30 листопада 2014 року мешканцями району було зібрано 580 кг продуктів харчування, 46 найменувань медикаментів та перев'язувального матеріалу, 18 найменувань засобів особистої гігієни, одягу, всі ці товари нами постійно реєструються.

20 серпня 2014 року волонтери побували в частині прикордонного загону селища Ялта Донецької області, де служать 33 наших мобілізованих земляків. Разом з продуктами харчування воїнам відвезли маскувальні сітки, інвентар і засоби захисту від комарів, засоби особистої гігієни.

Таку ж акцію «Допоможи солдату-земляку» ми продовжуємо проводити і в аптеках міста, попередньо погодивши перелік необхідних медикаментів з начальником шпиталю. Зібрані ліки особисто відвезли 2 та 13 вересня 2014 року в зону АТО – в польовий шпиталь під Маріуполем.

А 2 листопада 2014 року у місто Маріуполь особисто відвезли та передали нашим 32 землякам – прикордонникам амуніцію (термобілизну, вологозахисні костюми за типом гірничорятувальних, «дуті» чоботи, як у рибалок). А також за три рази відвезли близько тонни харчів (Додаток №7)

Акція «Волонтери укриють бойову техніку українських військових»

На цей раз плести маскувальні мережі почали хлопці-волонтери центру дитячої та юнацької творчості. Запропонували провести акцію по створенню маскування волонтери, які і займалися її спорудою. Діти та їх батьки вже сплели три маскувальні мережі в 25 кв. метрів, а ще одна 30-метрова знаходиться в роботі.

Місцеві жителі переймаються турботою дітей про військових і принесли для них декілька 30-метрових рибальських мереж, за що ми дуже вдячні, що в нас з'явилася сітка, тепер роботи додасться. Ми сподіваємося, що до роботи долучаться й інші підлітки і їхні батьки.

Завдяки мережам, бойову техніку і спорудження українських бійців не помітить з висоти безпілотник. Тридцятиметрову мережа розділили на рівні частини за 8 метрів, аби воїни змогли накрити всі необхідні об'єкти. Вже три маскувальні мережі 15 січня 2015 року передали прикордонникам - землякам (Додаток №8).

Розробка виховного заходу "Ми нація єдина, твої ми діти, Україно"

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 18:00:17 GMT

Розробка відкритого виховного заходу спрямована на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед підлітків.

Під час виховного заходу вихованці згадують нещодавні та вже минулі події, що відбувалися на території України, розширюють знання про природно-ресурсний потенціал та вигідне географічне положення нашої держави. Цікаві факти про українську мову, пісню, танок, культуру та традиції не залишають байдужим жодного глядача. На прикладах відомих українців про величезний внесок у розвиток світової науки, культури, спорту в дітей формується прагнення у до досягнення життєвих цілей.

Вихованці усвідомлюють необхідність збереження та подальший розвиток культурних надбань українського народу; необхідність толерантного ставлення до меншин, що проживають на території нашої країни; необхідність збереження єдності та територіальної цілісності України.

Виховний момент простежується протягом усього заходу. При проведенні свята спрямовується увага на патріотичне виховання. Розширюється кругозір і обізнаність вихованців про рідну країну.

Використовуються різноманітні форми роботи з аудиторією. Серед них: показ відеороликів, вікторина. Виховна година супроводжується виступом танцювального колективу та піснею.

Розробка виховного заходу може бути використана в роботі керівників гуртків.

Тема: Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!

Мета:

розширити знання вихованців про фрагменти з історії України;
донести до вихованців необхідність збереження культурної спадщини Батьківщини;
донести важливість збереження патріотичного духу у кожного громадянина;виховувати культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті, повагу до традицій і звичаїв;
сприяти розвитку пізнавального інтересу.

Завдання:

сформувати знання про історію, природні ресурси, культуру України;
стимулювати прагнення до глибшого і детальнішого вивчення унікальності нашої держави;
мотивувати розширення кругозору, вміння чітко і лаконічно висловлювати власні думки, самостійно знаходити необхідну інформацію;
виховувати вміння підтримувати колектив, прагнення до кращого у житті;
розвивати почуття патріотизму.

Обладнання: стіннівки, зал прикрашений повітряними кульками, національними символами України, національні костюми, прапор України,

проектор, комп’ютер, записи музики, записи фільму, екран, мультимедійна презентація, відеоролики.

Місце проведення: актова зала

Час проведення: 45 хвилин

Хід заходу

І. Організаційний етап. (1 хв.)

Вихованці розташовуються в актовому залі. Лунає пісня «Лише у нас на Україні»

ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності вихованців. Оголошення теми заходу. (3 хв)

Ведучий 1

Доброго дня!

Ведучий 2

Ми раді вітати Вас у цьому залі. Сьогодні у нас незвичайний захід. Ми зібралися тут, щоб краще пізнати нашу Батьківщину.

Ведучий 1

Тема сьогоднішньої виховної години – «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!». Хочемо розпочати наш захід наступними рядками про Україну. Вірш «Моя Україна» читає _______________, вихованець гуртка ___________.

Моя Україна
На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов'їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

ІІІ. Основна частина заходу (35 хв)

Ведучий 2

У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль країни у світі.

Ведучий 1

Ми свідки історії, історія – це ми…

Події в Україні починаючи з листопада минулого року тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Ми живемо у непростий час – час змін.

Революція, яка відбулася нещодавно у Києві, довела, що український народ єдиний. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого життя.

Ведучий 2

Але, як це не сумно говорити, жодна революція не проходить мирним шляхом – без жертв. Жертви завжди є з обох сторін. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям «Небесна сотня».

Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»

Ведучий 1

Вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Ведучий 2

Навіть ті, хто ніколи не чув про існування України, або був лише знайомий з назвою нашої країни, скажуть: «Аааа! Так я знаю Україну!». Чим же особлива наша Батьківщина? Що так звеличує її серед інших країн світу?

Ведучий 1

Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори – Карпатські й Кримські.

Ведучий 2

Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км. Про етапи становлення України, її історію вам розкаже вихованець-історикознавець.

Вихованець -історикознавець

Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь 9-13 століття.

Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.

У 18 столітті козацька автономія була ліквідована Російським царатом. Під час української революції початку 20 століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка, Кубанська народна республіка.

У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна держава Україна утворилась в результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991 року.

Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.

Вона складається з 24 областей та автономної республіки Крим.

Ведучий 1

Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна.

Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від вихованця-природознавця.

Вихованець-природознавець

Природно-ресурсний потенціал України поєднує у собі колосальні запаси корисних копалин і природно-рекреаційних ресурсів. Найважливіші мінерально-сировинні ресурси країни представлені:

Кам’яне і буре вугілля – запаси 45,5 мільярдів тон;
Нафта і газ – 307 родовищ;
Торф – 1,5 тисячі родовищ;
Залізні руди – 27,5 мільярдів тон;
Марганець – 2,3 мільярди тон.

Україна багата на такі корисні копалини: нікель, ртуть, титан, боксити, кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне каміння та інші.

Більша частина території України розташована у західній частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземами, що є третиною світових запасів в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.

В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер. 9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі.

В Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного значення. Понад 400 санаторіїв, які можуть прийняти на лікування більше 600 тисяч відпочиваючих.

Ведучий 2

Україна — одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у нiй люди різних національностей, загалом понад 100 націй.

Демонстрація відеофрагменту «Україна єдина»

Ведучий 1

Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Вчені давно дійшли висновку, що найкращі рослинні продукти для людини – ті, які виросли у її країні. Таку їжу людський організм засвоює значно краще, аніж закордонну. Те саме можна й сказати про мову, а детальніше про цікавинки розповість група вихованців-лінгвістів.

Вихованці-лінгвісти

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.

Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід.» народ без мови не існує, отже плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.

Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди українці розвивали народну і літературні мови. Адже вільне творче слово – це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».

Чи задавали ви собі коли-небудь питання, коли почала формуватися українська мова? Першооснови сучасної української мови були закладені кілька тисяч років тому, приблизно одночасно зі становленням латинської мови.

Ближче до сьомого століття українська мова вже більш-менш була схожа на сучасну, хоча вона і зазнавала чималих мовних впливів. Та наразі наша мова – одна з найрозвиненіших та найбагатших мов світу, чим ми не можемо не пишатися.

Серед науковців побутує думка, що мова, якою розмовляє людина, визначає спосіб її мислення, впливає на манери, поведінку та навіть зовнішність! Вам, певно, доводилося помічати, що людина, яка довгий час живе поза межами батьківщини, стає зовсім не схожою на себе.

Цікаве про українську мову свого часу писав філолог Михайло Красуський. Згідно з його науковою працею «Давність української мови» (1880 рік), наша мова – першооснова багатьох мов Європи та Індії. Ці дослідження привели до висновку, що українська мова старша, аніж латинська, грецька чи старослов’янська.

Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, що я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для цього ми маємо засвітитися любов’ю до рідної мови. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про ї значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючи силу:

Ми з нею відомі усюди,

Усе, що треба, нам є

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

В.Сосюра

Ведучий 2

Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги над ворогом.

А зараз Вашій увазі пісня у виконанні ____________________«Як у нас на Україні». (Номер художньої самодіяльності)

Ведучий 1

Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу українського. Про них Вам розкаже група учнів-соціологів.

Учні-соціологи

Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.

Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.

Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет, народився в 10 березня 1842 році в Полтавській губернії.

Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.

Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.

Микола Амосов – видатний український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.

Відомі українські спортсмени:

Сергій Бубка (стрибки з жердиною) і Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика) із Донецька, Оксана Баюл (фігурне катання) із Дніпропетровська, Яна Клочкова (плавання) із Сімферополя, Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Анна Бессонова (Київ) (художня гімнастика).

Відомі українці в мистецтві:

Із сучасних зірок в усьому світі стала відомою українська співачка Руслана (Руслана Лежичко), яка в 2004 році виборола перемогу на конкурсі співаків Євробачення.

Ольга Куриленко, остання дівчина Джеймса Бонда, яка сьогодні мешкає в Лондоні, також народилася в Україні в місті Бердянськ. Вона відома ролями в кіно і участю в рекламі кави Сarte Noire.

Ще одна всесвітньо відома красуня, акторка, модель і модельєр Міла Йовович народилася в Києві. Відома ролями в кіно і участю в рекламі Revlon i l’Oréal.

Ведучий 2 Україна славиться не тільки видатними постатями, а і неповторним культурним різноманіттям. Про особливості українських ремесел Вам розповість група вихованців-культурознавців.

Вихованці -культурознавці

У кожного народу є свої національні здобутки. Вишивка, будучи, мабуть, одним з найдавніших способів оздоблення, нітрохи не втратила своєї чарівної привабливості і актуальності сьогодні. Придивіться уважніше і Ви побачите вишиванку хрестиком в інтер'єрі, вишиті сорочки часто можна побачити в гардеробах відомих акторів, телеведучих, спортсменів.

Вважається, що основне призначення вишивки — прикрашання одягу та насправді вишивка несла і несе більш окультний характер. Вишивки — це в першу чергу обереги від усього поганого, а саме: від блискавки, від бездітності, від неврожайності, від нещастя та інших чар зловмисних людей. Розміщення вишивки було невипадковим. Наприклад, в одязі орнамент розташовувався там, де відкривався доступ до тіла, а саме — в низах рукавів, на горловині або комірі, подолі одягу. Кожен колір несе своє значення, кожна фігура у вишивці усе несе своє значення, свою ауру, свою енергетику.

Разом із вишиваними рушниками, сорочками писанка є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. Чудові, чарівні, прекрасні – такими епітетами нагороджують шанувальники оригінальні зразки народного мініатюрного розпису писанки.

Майстерність художнього вивершення української писанки, багатство сюжетних і орнаментально-декоративних композицій, неповторність кольорових гам – усе це поєднує давнє, традиційне і вічно молоде рукодільництво, котре не поступається перед знаменитими китайськими та японськими малярськими мініатюрами.

Традиції українського гончарного виробництва не тільки продовжують існувати. Останнім часом вони одержали новий імпульс до розвитку, що відбилося у відродженні старих і створенні нових промислів. У наш час кожна господиня має глиняний посуд, що є не лише модно, але й корисно.

Ведучий 1

Український танок займає значне місце серед культурних надбань нашого народу. Широка популярність українського танка в нашій країні та за кордоном пояснюється невичерпним багатством тем і сюжетів, щирістю, життєрадісним запалом, гумором. У танцювальних образах розкривається національний характер народу, відображаються явища, взяті безпосередньо з його побуту.

Зустрічайте вихованців гуртка «Хореографія» з сучасним танком. (Номер художньої самодіяльності)

Ведучий 2

А зараз, для справжніх патріотів своєї Батьківщини вікторина «Чи знаєте Ви Україну?» Вам необхідно визначити правдивий вислів, чи ні.

Одним з українських символів є булава. (+)
Перший президент незалежної України Леонід Кучма. ( Кравчук )
В Україні знаходиться єдина пустеля Європи. (+)
В Україні розташований географічний центр Європи. (+)
Чи правда, що Україна моє сухопутній кордон з 9 країнами світу?(сім)
Чи правда, що в Україні близько 30% світових площ чорноземів. (+)
Перша столиця України – Київ? (Харків)
Озеро Ялпуг – найбільше в Україні? (+)
Найбільше боліт на Поліссі? (+)
Найглибше озеро України – Ялпуг. (Світязь)
Найвища гора України – Говерла (+)
Україна розташована в 4 природних зонах? (+)
Герб Кременчука забарвлений трьома кольорами? (Білий, синій)
Україна – найкраща країна (+)

ІV. Підведення підсумків виховного заходу. (6 хв)

Ведучий 2

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину.

Ведучий 1

Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

Демонстрація відеофрагменту «Україна прекрасна».

До нових зустрічей!

Розробка гурткового заняття з декоративно-ужиткового мистецтва

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 17:54:54 GMT

Розробка гурткового заняття на тему «Відтворення традиційного українського пейзажу, убранства дівчини та створення оберегу (підкова) із солоного тіста»

Розробила керівник гуртка

Андреєва Анастасія Олегівна

Мета: навчальна: формувати у дітей знання про українські звичаї, український одяг, обереги, традиційне житло; уміння вибрати ескіз для виготовлення роботи, придумати власний ескіз за поданими прикладами, створювати об’ємну роботу, використовуючи малюнок за допомогою пластичної маси; уміння вибирати засвоєні засоби роботи з пластичною масою та інструменти;

розвивальна: активізувати здатність дітей засвоювати знання, а також культуру свого народу, уміння творити та фантазувати, створювати оригінальні композиції самостійно; показати символічне бачення природи та відображення краси оточуючого світу на традиційному одязі, у речах наших предків;

виховна: формувати у вихованців любові до рідного краю, культурних надбань, краси рідного пейзажу, виховувати культуру роботи з пластичним матеріалом, інструментами, любов до праці, повагу до природного матеріалу.

Актуальність методичної розробки полягає у тому, що вона може бути використана керівниками гуртків ліплення для виготовлення сувенірів, оберегів, панно та інших виробів з українською тематикою.

Обладнання та матеріали: пластична маса, гуаш, малюнки та роботи із солоного тіста (підкова, дівчина в українському одязі, українська хата), інструменти (стеки, пензлі, баночка з водою), фольга, клей ПВА.

Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво.

Хід заняття

І.Вступна частина

1. Організаційний момент (перевірка присутніх, перевірка стану необхідних для роботи матеріалів, підготовка вихованцями робочого місця (взяти фольгу, набрати води, підготувати пензлі та фарбу)).

2.Повідомлення теми, мети заняття, очікуваних результатів (Наша робота дасть нам можливість глибше ознайомитись з культурою народу, створити чудові вироби, які нас навчать новим елементам та прийомам у роботі, ми вдосконалимо наші попередні навички, відчуємо дух минувшини. Ми створимо чудовий український пейзаж, приділимо увагу деталям, завдяки чому він буде дійсно типово українським, а також підкову – традиційний оберіг, який приносить в дім добробут та захищає від зла).

3. Мотивація навчальної діяльності гуртківців ( Ми добре з вами попрацюємо та зробимо вироби, які можна буде дарувати своїм знайомим, батькам на будь-яке свято, оскільки у роботах розкривається талант і душа того, хто її виконує і людині буде приємно отримати красивий виріб, зроблений власними руками. Окрім цього, ми вдосконалимо з вами навички роботи з пластичною масою, поглибимо знання з історії та культури рідного краю. Ви зможете не лише подарувати ваш виріб, але й показати свою обізнаність з історії вашого виробу).

ІІ. Основна частина

Вступне слово

У нашого народу є величезна скарбниця звичаїв, традицій, обрядів, прикмет, таємничих легенд та повір’їв. Сьогодні ми з вами доторкнемося до яскравих намистин із нашої скарбниці, які збирав для нас з вами народ протягом декількох тисячоліть. Кожен з вас є володарем цих скарбів і надійним вартівником, який пронесе із собою ці яскраві перлини протягом життя і передасть їх наступним поколінням. Сьогодні ми з вами доторкнемося до душі нашого народу і зможемо відтворити її у своїх сувенірах. Всі ці сувеніри та прикраси зможуть наповнити ваш дім красою, а якщо ви захочете їх подарувати – вони розкажуть про історію та культуру нашого народу.

Перша наша яскрава намистина – це українська хата (Керівник показує на дошку, де розміщено ілюстрації).

Українська хата

Слово керівника. «З чужого двора не здобудеш добра». Потрібно мати свій.

Оселю і двір, що її оточує, на Україні називають «садибою», «обійстям», «селитьбою», «посіллям» - оселившись на новому місці, українець, не гаючи часу, «сідав» на господарство, відразу потрапляв у міцні обійми хатніх клопотів. Треба було зробити охайним свою оселю, до хати прибудувати комору, повітку, сарайчик, навіс. Господар намагався якнайбільше захистити свій дім і мав право казати «Мій дім - моя фортеця».

Для великої рогатої худоби будували спеціальні приміщення: повітки і хліви, для коней – стайні, для овець – кошари, для свиней – сажі, для домашньої птиці – курники тощо. Для того, щоб тримати і годувати тварин, будували спеціальні клуні, або стодоли, де зберігали зерно в снопах, а також молотили збіжжя. Окрім цього, будували колодязі та криниці, сараї для інструментів.

Символом українського двору став «тин» - плетена із лози загорожа. На тинах висушували глечики та різне начиння. Вони заквітчані були соняшниками, мальвами та іншими квітами. Найчастіше українську хату зображують глиняною, оскільки глина – матеріал, який активно використовувався нашими предками у повсякденному житті. Стріхами називали дах, який робили із соломи, а у заможних селян із очерету. Українці дуже охайні люди і шанобливо ставились до навколишнього світу. Вони білили хату і обмазували призьбу – прибудову до хати, щоб було тепліше. Біла хата стала символом для українця. Вікна і двері часто обводили червоною глиною. Ні звір, ні лиха людина, ні хвороба вже не могли проникнути в житло через ці вогняні кільця.

«Хата – як дівка: підмалюй, то й гарна» - казали у старовину. Українці не тільки співочий, а й естетично чутливий народ. Часто ззовні і зсередини розмальовували квітками і орнаментами стіни, печі, вікна. Пращури вірили, що таким чином, вони відлякують злих духів від себе. На Полтавщини, якщо в домі були незаміжні дівчата, вікна та двері розмальовували білою, червоною, синьою і жовтою фарбами. Інколи на дверях малювали візерунок з гілочок сосни та квітів, символізуючи кількість членів родини. Коли народжувалась дитина – домальовували гілочку.

Символом української хати став садочок, баштан і плоди з городу.

Наше сьогодні з вами завдання буде – показати у своїй роботі символ, душу українця – його білу, чепурну хату із красивим садочком, на стінах хати красиві візерунки, які нагадують нам про красу природи і естетичний смак пращурів.

Наступна наша намистина – це традиційний одяг (продемонструвати ілюстрації та українську дівчину із солоного тіста).

Слово керівника. Наші предки вважали, що кожна людина, як і хата, чепурна не убранням своїм, а саме красою, мужністю, силою та працьовитістю – це перш за все потрібно цінувати в людині.

З давніх-давен наші пращури самостійно вирощували і обробляли рослинне прядиво та шили собі одяг.

В українському одязі відбилась своя логіка, свій менталітет, зумовлений природними умовами, способами життя, досвідом майстрів, тісним зв’язком із звичаями предків та народними традиціями.

Основним одягом була сорочка, яку називали

«другою душею».

Господині сорочки ткали із льону або конопель на домашніх верстатах. Українці віддавали перевагу білому кольору, широким рукавам, воріт був стоячий або з вирізом. За охайністю та чистотою одягу дбали жінки.

Навіть старі та полатані сорочки повинні були бути охайними та чистими. Святкові, а інколи і буденні, сорочки мали вишивку на комірці, манжетах, спереду та подолі. Вишивка мала боронити людей від злої та нечистої сили. Зображали природу, зокрема квіти, сонце, хвилі, траву, тощо. Жінки носили спідниці та плахти – своєрідний пояс, який міг бути червоного, синього або білого кольору. Міг бути з візерунками або без. Його одягали поверх спідниці. Поверх спідниці одягали фартух, який також пасував до одягу жінки. Дівчата заквітчувались дарами поля, створювали вінки, вплітали у коси яскраві стрічки. Традиційно на дівчині завжди було червоне намисто, а на свята вони взували червоні черевики на підборах. Символ дівочої краси – довга коса.

На стінах хат, на рушниках, на одязі вишивали, переважно квіти, які були близькі оку селянина: соняшник, мальви, калина, мак – вони стали символічними образами українського образотворчого мистецтва.

Підкова

Остання на сьогодні перлина із невичерпної скарбниці, це – підкова (керівник показує ілюстрації – справжня підкова, та підкови як традиційний оберіг).

Слово вчителя. Наші предки і навіть ми і понині віримо у силу прикмет, різних атрибутів, які нам можуть допомогти у житті, принести щастя, добробут у дім. Один із таких атрибутів знайом нам з дитинства – це підкова. Підкова виробляється із золота, срібла або міді майстрами. Лише вони знають, як правильно і швидко підковувати коня. Робиться це для того, щоб кінь не стер свої копита під час пересування. Підкови вбивають цвяхами у копита, проте вони часто губляться. Можливо ому, хто знайде підкову із золота дійсно таланить, це і пояснює давню прикмету. Найчастіше підкови вішали на дверях ріжками вгору, або вниз. Знавці історії та культури вважають, що ті, хто хоче оберігати свій дім від злих сил, мусить повісити підкову ріжками донизу, щоб будь-яка нечиста сила оминала поріг. А той, хто хоче, щоб підкова принесла йому щастя, мусить її повісити ріжками догори, щоб щастя у домі була повна чаша.

Існує легенда, чому підкову використовують як оберіг від злих духів. Одного разу до відомого коваля прийшов злидень. Він попросив підкувати йому копита. Майстер перед початком роботи помолився Богу і почав забивати підкову у копито. Злидню стало боляче, бо він не може стерпіти, коли звертаються за допомогою до Бога і став молити його відпустити. Коваль узяв з нього обіцянку, що злий дух ніколи не увійде в оселю, де буде висіти підкова.

Багатьом народам відома підкова як символ щастя та захищеності оселі. Українці також використовують цей оберіг, дарують його друзям, прикрашаючи квітками, зеленню та іншими дрібницями. Такий талісман захистить господаря від втручання лиха, та, можливо, допоможе йому стати щасливим.

Діти, до нас сьогодні мала завітати чарівна гостя – народна майстриня Авраменко Зоя Іллівна, та проте, за станом здоров’я вона не змогла до нас прийти, але дала змогу її відвідати та отримати майстер-клас з виготовлення підкови. Я сподіваюсь, що наступного разу вона до нас завітає або ми до неї і зі всіма нами познайомиться. А зараз давайте розглянемо її роботи (вона займається переважно вишивкою) та подивимось, яку підкову вона зробила для нас. В неї вдома лише невеличка частина робіт, які вона виконує. Переважно це ікони та рушники. Ми бачимо завершені ікони «Микола чудотворець», яку майстриня повісила у кутку божниці – особливого кутка, де за традицією стоять ікони в українців, там вони моляться, а також «Неувядаемый цвет», яка, за вірою православних християн, допомагає молодим дівчатам знайти свою пару.

Майстриня люб’язно показала як вона працює за вже практично завершеною іконою «Неупиваемая чаша», яка допомагає позбавитись від поганих звичок. Всі ікони – великі за розміром і відбирають багато часу, та проте це її улюблена справа, в яку вона вкладає багато любові.

А ці рушники – це лише невелика частина від її скарбу.

Зоя Іллівна запропонувала свій простий рецепт виготовлення підкови, який ми використаємо під час нашої роботи. Проте, на відміну від нас, вона запікає готовий виріб у печі, та залишає його не розфарбованим, оскільки такий варіант є для неї родом з дитинства. Весь процес вироблення ми розглянемо трохи пізніше.

Сподіваюсь, що знайомство з її майстерністю допоможуть нам сьогодні.

Узагальнення матеріалу

Отже, діти, ви мене дуже уважно слухали, а зараз, будь ласка, дайте відповідь на мої питання:

Які намистини із народної скарбниці ми сьогодні з вами будемо відтворювати? ( українська хата, традиційне вбрання, підкова).
Назвіть, будь ласка, символ української хати (тин, стріха, білі охайні стіни, розпис).
Скажіть, будь ласка, як виглядатиме наша дівчина-україночка? (у білій сорочці з вишивкою, у довгій спідниці з плахтою та вишиваним фартухом, з довгою косою, заквітчана, у червоному намисті).

Добре, ви всі добре відповіли, а тепер давайте продумаємо, яким чином ми будемо виконувати роботу. Ми зможемо з вами поєднати українську хату та дівчину, зобразивши їх разом на одній картині або оформити вироби окремо та підготувати для свої рідних та знайомих обереги-підкови, прикрасивши їх квітами або іншими візерунками.

Технологія виготовлення картини «Український пейзаж і українка» і підкови:

Вибрати малюнок квітів та українського пейзажу, дівчини у народному вбранні та створити ескіз, композиційно правильно розташовуючи предмети: хату, тин, дівчину та квіти.
Підібрати основні гармонійні кольори.
За допомогою води та пластичної маси створити об’ємні образи.
Для хати необхідно розкачати пласт, рівно вирізати стеком форму прямокутника. Для вікон вирізати квадрат, для дверей прямокутник і приклеїти до заготовки. Стеком зробити оформлення для дверей та вікна. Стріху необхідно зробити у формі трикутника за допомогою маленьких жгутиків, скатаних у долонях. Прикласти їх один до одного, зберігаючи форму трикутника. Тин зробити із жгутиків, накладаючи їх один на одного. Розфарбовуємо та покриваємо лаком. Для оформлення можна використати кольоровий картон.
Для дівчини необхідно скатати об’ємний шар – обличчя, два жгутика – для тіла. Прикрасити фартухом та плахтою, додавши руки та деталі – намисто, волосся, заплетене у косу. Можна оформити разом з хаткою та тином.
Додати до основних фігур дерева, маки або соняшники, мальви біля тину. Заднім фоном може слугувати пейзаж, зроблений на аркуші паперу. Після висушування розфарбувати та покрити лаком. Деталі приклеїти за допомогою клею ПВА.
Для підкови необхідно скатати жгут та скласти його у формі підкови або підготувати основу, з якої будемо вирізати нашу підкову. За допомогою пензля робимо дірочки.
Інструменти допоможуть нам створити прикрасу у вигляді квітів, ягід, фруктів, овочів, прикрасити зеленим листям та ягідками калини тощо.
Після висушування розфарбувати та покрити лаком.

ІІІ. Заключна частина

Отже, скажіть будь-ласка, що ми сьогодні з вами навчились робити?

Які вироби ми з вами сьогодні виготовляли? Кому ви їх подаруєте?

Чи сподобалось вам сьогоднішнє заняття?

Наступного разу ми будемо виготовляти вазу з квітами, використовуючи кольоровий пластичний матеріал.

Всім дякую, ви сьогодні молодці. До побачення.

Анотація досвіду "Я - патріот Вітчизни"

РЦДТ — Thu, 05 Feb 2015 17:46:41 GMT

ТЕМА ДОСВІДУ:

Я – патріот Вітчизни

Автор досвіду:

педагогічний колектив комунальної установи «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості» Приморської районної ради Запорізької області

Базова модель досвіду

Актуальність та перспективність досвіду

Теоретичне обґрунтування питання щодо організації системи роботи над проблемною темою.

Зазначена проблема знаходиться в центрі уваги педагогів, батьків, відділу освіти та громадських організацій. Здійснюючи патріотичне виховання гуртківців, педагоги нашого позашкільного навчального закладу добре ознайомлені з теоретико-методологічним і технологічним підґрунтям. Досягнення цієї мети вимагає від учасників освітнього процесу розуміння сутності таких понять, як політика, суспільство, демократія, держава, народний суверенітет, політична партія, політична система, система суспільства, громадянське суспільство тощо. Ці поняття досліджувалися як вітчизняними вченими: Л.Нагорна, Ю.Тищенко, С.Горобчишина, Д.Ковриженко, І.Курас, М.Обушний, так і закордонними дослідниками: В.Тишков, Я.Коллар, Б.Андерсен, Е.Сміт. В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.

Мета, провідні ідеї та технологія реалізації досвіду

Робота над впровадженням даної проблеми у практику відбувалася за наступними етапами:

Моделювання (на цьому етапі були розроблені алгоритм роботи колективу РЦДЮТ над проблемою).
Збір інформації.
Педагогічний аналіз інформації.
Прогнозування результатів.
Планування.
Організація.
Регулювання.
Контроль.
Корекція.
Аналіз на основі зворотного зв’язку.
Систематизація та узагальнення.

Головними завданнями виховного процесу в Приморському районному центрі дитячої та юнацької творчості є:

Створення відповідного середовища, яке б сприяло успішному здійсненню виховання;
Побудова системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, сприяє підвищенню рівня патріотичного виховання;
Форкання патріотичної та національної свідомості, оволодіння державною мовою, знання і дотримання Конституції;
Вироблення свідомого ставлення до праці, науки, символів, які оточують людей.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в Приморському районному центрі дитячої та юнацької творчості проводяться різноманітні заходи:

лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);
семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);
уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Другої світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);
години спілкування («Народний спротив окупації українських земель: історія та уроки», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);
заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» з ознайомлення з основними зразками техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації;
екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни.

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»), де зайняли ІІ місце.

Зусилля педагогів спрямовуються на реалізацію проектів щодо виховання вихованців у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави. У партнерстві з батьками та громадою реалізуються патріотичні проекти та акції «Моя мала Батьківщина», «Допоможи воїну-земляку», «Не будь байдужим до чужого горя», «Солдат, повертайся живим!».

Проводяться інформаційні хвилинки «Тиждень моєї України».

Прогнозований результат:

- виховати особистість, яка б ідентифікувала б себе з Україною, прагнула б жити в Україні, розуміла б необхідність дотримання конституційних і правових норм, володіла б державною мовою, сприймала регіональну історію як частину загальної історії України, відчувала б власну причетність до майбутньої долі рідного краю як невід’ємної складової єдиної країни.

Матеріали досвіду зберігаються в методичному кабінеті комунальної установи «Приморський районний центр дитячої та юнацької творчості» м. Приморська.