Життєве кредо: Треба любити те, що робиш, і тоді праця звеличується до творчості.

Мої особисті педагогічні правила:

1. Толерантне ставлення до  учня;
2. Вчити учнів застосовувати свої знання на практиці;
3. Міцні знання – це знання добуті самостійно;
4. Постійно стимулювати творче відношення до навчання;
5. Створити учню умови для повного оволодіння своїми здібностями.

 Педагогічне кредо: «Мистецтво навчання – це мистецтво збуджувати в юних душах допитливість, а потім задовольняти її».

Мета діяльності: Зацікавити гуртківців музикою, розвивати творчі здібності, формувати і вдосконалювати навички з евристики, побудови логічних систем та їх використання, що в значній мірі сприятиме процесу самовдосконалення учня та розвитку його як особистості.

Тема досвіду: Формування музично-інтелектуальних умінь  гуртківців в процесі  сприймання музики

Актуальність: Естетичне виховання школярів, їх всебічний, і гармонійний розвиток є одним з важливих завдань шкільної освіти на сучасному етапі. Тому основний напрямок завдань сучасної освіти – становлення і розвитку всебічно розвиненої особистості. Сучасне суспільство пред'являє високі вимоги до особи, як суб'єкту суспільних відносин і суспільної діяльності. Людина, вступаючи в самостійне життя, повинна бути не тільки створеною, але і всебічно розвиненою, тобто культурною людиною. Підготовка гуртківців до дорослого, самостійного життя є однією з провідних задач вчителя. Для цього слід формувати життєві компетенції, тож педагогічні інновації необхідні, адже повинні відповідати рівню сучасного цивілізаційного прогресу.

Провідна ідея досвіду: Інноваційні технології навчання сприятимуть вихованню молодих людей, які здатні самостійно вчитися, розвиватися та бути самодостатньою особистістю, мають навички та досвід в пошуку та обробці інформації, що є необхідним компонентом в роботі та навчанні у будь-якій галузі.

МАТЕРІАЛИ

ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ  ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ  СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ

Вступ.

      Основна мета освіти - розвиток інтелектуальної, емоційної, духовно-моральної, тілесної сфери дитини шляхом створення можливостей для розкриття її творчих потенцій в процесі та за допомогою навчання.     Проблемі формування музичних здібностей у педагогічній теорії та практиці, аналізу основних методичних систем і методик музичного виховання присвячено безліч робіт видатних педагогів, науковців (Л.Арісменді, Е.Башич, П.Вейс, В.Верховинець. К.Гофман, К.Дітріх, Е.Жак-Далькроз, З.Жофчак. Д.Кабалсвський. З.Колай. Ю.Ласоцький. М.Леонгович. Ф.Лисек. М.Монтессорі, К.Орф, Ю.Поврожняк. К.Стецснко. Ш.Судзукі. Б.Трічков). Їхній детальний аналіз привів до висновку, шо кожен із авторів спирався на власне бачення як кінцевої мсти музичного виховання, так і шляхів її досягнення. Алє единим для всіх педагогів є положення щодо вирішення проблеми музичного розвитку дітей та їх творчих здібностей через активну діяльність і пробудження природної емоційної чутливості. Здібності входять до структури психіки як якість мозку відображати об'єктивний світ. Вони не можуть бути привнесені ззовні, а завжди несуть на собі відбиток індивідуальності: зовнішні впливи обов'язково переломлюються через її внутрішні якості; у співвідношенні спадковості й виховання спадковість детермінує можливості психіки, а виховання та навчання їх реалізацію. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку здібностей є відправним пунктом психолого-педагогічної теорії музичності: - в основі музичних здібностей лежать задатки, які  є поєднанням вроджених утворень правої та лівої мозкових півкуль. Музичні задатки є якісною властивістю психічних функцій. Вони становлять частину природної організації індивіда і розвиваються в процесі його життя за конкретних соціальних умов. Виховання емоційної чутливості школярів створює сприятливі умови для розвитку музичності, оскільки саме на емоційному грунті будується весь комплекс здібностей.

Актуальність теми дослідження. Естетичне виховання молоді, її всебічний, і гармонійний розвиток є одним з важливих завдань освіти на сучасному етапі. Тому основний напрямок завдань сучасної освіти – становлення і розвитку всебічно розвиненої особистості. Сучасне суспільство пред'являє високі вимоги до особи, як суб'єкту суспільних відносин і суспільної діяльності. Людина, вступаючи в самостійне життя, повинна бути не тільки створеною, але і всебічно розвиненою, тобто культурною людиною. В сучасній психології і педагогіці музичної освіти в Україні особлива увага приділяється необхідності створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і творчої реалізації учнів. При цьому головним має бути не механічне засвоєння знань, умінь і навичок, а розвиток у дітей здатності до самостійного мислення, естетичного сприймання і створення власного творчого продукту.

      Відтак, індивідуальний підхід і діалогічність педагогічного спілкування стають головними принципами у процесі навчання, а це вимагає від нас, керівників, розуміння основних законів психічного життя дитини, зокрема законів сприймання, а також опанування ним методології естетичного виховання, засобів забезпечення творчого процесу.

     У законі України “Про освіту” наголошується, що метою освіти є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, і збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.

    Гармонійний розвиток особистості в культурно-естетичному аспекті неможливий без розуміння та адекватного сприймання нею творів мистецтва відповідно до мовних та жанрово-стильових принципів культури. Одним з найбільш ефективних засобів вироблення навичок культурно й естетично адекватного світосприймання і розвитку особистості є музика.  

    На жаль, в сучасному музичному вихованні у дітей не формується повноцінна здатність до диференційованого та цілісного сприймання високохудожніх музичних зразків. Тому музичний розвиток учнів загальноосвітньої школи практично стоїть на місці. Саме недостатня розробленість проблеми формування музично-інтелектуальних умінь школярів і зумовила вибір теми нашого дослідження.

Об’єкт дослідження - процес формування музично-інтелектуальних умінь гуртківців в процесі музичного сприймання.

Суб’єкт дослідження - особливості формування музично-інтелектуальних умінь гуртківців в процесі сприймання музики.

Мета: визначити вплив сформованості у гуртківців навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання ними музики і на їхні музичні здібності.

Дослідницькі завдання:

      -   проаналізувати психологічно-педагогічні проблеми формування  музично - інтелектуальні умінь гуртківців;

• виявити педагогічні умови формування музично-інтелектуальних умінь;
• розробити критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь в процесі сприймання музики;
• розробити та експериментально перевірити модель формування музично-інтелектуальних умінь гуртківців в процесі сприймання музики.

Гіпотеза: полягає у припущенні, що форми музично-інтелектуальних умінь підвищуються за наступнх педагогічнх умов: доцільний добір музичних творів, аналіз творів, забезпечення гуртківців знаннями про музику або форми музичної грамотності, здійснення художньо-педагогічного аналізу.

Новизна дослідження полягає у тому, що визначено поняття “музично-інтелектуальні уміння школярів, обгрунтовані педагогічні умови формування музично-інтелектуальних умінь гуртківців в процесі сприймання музики на основі впровадження в учбово-виховний процес всього різноманіття жанрів музичного мистецтва.

Методологічну основу дослідження становлять положення психологічної, педагогічної наук про інтелектуальні, музично-інтелектуальні уміння, положення дидактики про взаємозв’язок навчання та розвитку, активної ролі особистості в освітньому процесі; основи педагогіки мистецтва.

Методи дослідження. В процесі реалізації завдань дослідження ми використовували наступні методи:

1.загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, класифікація).   

2.емпіричні – вивчення педагогічного досвіду формування музично-інтелектуальних умінь; педагогічне спостереження;

3.експериментальні методи: констатуючий та формуючий експерименти.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні питання формування музично-інтелектуальних умінь в процесі сприймання музики.

1.1. Сутність поняття музично-інтелектуальних умінь.

  Різним видам музичної діяльності дослідники надають неоднакового значення у розвитку особистості дитини. Надаючи великого значення виконанню музики як одному з найбільш активних видів музикування, педагоги-музиканти, разом з тим, відзначають важливу роль попереднього досвіду музичного сприйняття. Молодшому школяреві легше створити своє, ніж вивчити і відобразити чуже. Тому вільне музикування (імпровізація) є найпростішим засобом самовираження дитини, найяскравішим виявом її творчої активності порівняно з іншими видами музичної діяльності.

       У відповідності до концепції змісту освіти, розробленої І.Я. Лернером, головна мета навчання полягає у передачі молодому поколінню накопиченого соціального досвіду з метою його збереження й розвитку. Кожне нове покоління повинне оволодіти способами використання всього того, що залишили попередні покоління, а також уже відомими способами зміни успадкованого.

  Уміння і навички являють собою складне явище, багатогранні й надзвичайно місткі поняття.

Так під умінням розуміють: «підготовленість до дій», «можливість ефективно виконувати дію», «етап оволодіння новим способом дії», «умілу дію», «діяльність, спрямована на застосування знань», «здатність виконувати певні дії», «набута здатність користуватися своїми знаннями і навичками»

  Під навичками розуміють: «дію, окремі компоненти якої стали автоматизованими», «дію, складові частини якої стають автоматичними».

   Способи,    етапи    й    умови    ефективного    формування інтелектуальних умінь і навичок.

    У    проблема    формування інтелектуальних умінь у школярів займає одне з перших місць. Сьогодні ця проблема стає особливо актуальною у зв'язку з необхідністю адаптуватися до сучасного  стрімкого  темпу  оновлення  знань,  що  вимагає особливої підготовки учнів до навчальної діяльності, а в подальшому й до самостійного набуття знань. Така підготовка в своїй основі спирається на фундамент інтелектуальних умінь учнів.

    Вияви творчої активності учня у музичній діяльності залежать від наявності у нього спеціальних музичних здібностей: музично-слухових уявлень, відчуття ритму та ладу. Розвиток здібностей та набуття різноманітних навичок в одному із видів музичної діяльності позитивно позначається на успішності всіх інших та сприяє; розвиткові творчої активності. Отже, між сприйняттям, виконавством, створенням музики та набуттям теоретичних знань простежуються тісні взаємозв'язки. Разом з і осягненням закономірностей музики відбувається становлення дитячої музичної і творчості.

     Музичні вміння й навички.

   У новій програмі сприйняття музики розглядається як основа формування музичної культури школярів. Цілісність музичного мистецтва зберігається у свідомості учнів тільки тоді, коли при сприйнятті конкретного добутку вони здатні виявляти його багатобічні зв'язки з іншими творами, із широкими областями музики, з життям у цілому. Таким чином, у процесі сприйняття музики включається життєвий і музичний досвід школярів, що ставиться до більше широкої сфери музичних явищ. Це й досвід безпосереднього переживання й міркування, що формується під впливом музичного мистецтва, і художній досвід, пов'язаний з виконанням музики. Дана позиція дозволяє розглядати сприйняття музики як основу засвоєння школярами втіленого в музичному мистецтві досвіду емоційно-моральних відносин до дійсності.

    Зміст навчання на всіх його етапах, включаючи й вихідний, передбачає послідовний розвиток сприйняття музики шляхом усвідомлення закономірностей музичного мистецтва. Завдяки цьому школярі здобувають здатність розуміти музику, узагальнювати свої музичні враження.

  Сприйняття музики розглядається як основа всіх видів виконавства (хоровий спів, гра на музичних інструментах, музично-ритмічні рухи й т.д.). тому що вони неможливі без емоційного, свідомого відношення до музики, без її естетичної оцінки.

   Здатність гуртківців застосовувати знання в процесі сприйняття добутків проявляється у формуванні музичних умінь. Ключові знання використаються у всіх видах музичної навчальної діяльності школярів, що тому формуються на цій основі вміння розглядаються як ведучі.

   Зв'язок провідних умінь і ключових знань виступає в музичному навчанні в певній послідовності.

  1 рік. Нагромадження досвіду сприйняття сфер музичного мистецтва (пісні, танцю, маршу) у їхньому зв'язку з життям, у виразному й образотворчому значень; сприйняття музичних образів у їхньому взаємозв'язку, а музичної мови - як «будівельного матеріалу», з якого складається цілісний добуток.

  2 рік. Нагромадження досвіду сприйняття трьох сфер музичного мистецтва в більше широкому їхніх значень - як пісенності, танцювальності, маршевості, що природно виростають із пісні, танцю, маршу; розуміння зв'язку музичної інтонації з мовний і інтонації як «зерна» музичного добутку, найважливіших способів і засобів розвитку музики, деяких форм музичних добутків (одночастинної, двухчастної, трехчастної, рондо, варіацій) в образно змістовному, значеннєвому значенні.

   3 рік. Нагромадження досвіду сприйняття деяких характерних рис музики свого народу - народної й композиторської; деякої загальної й різної рис у музичному мистецтві народів своєї країни й народів миру; різних форм музичної діяльності (твір-виконання-слухання музики).

    Завершуючи розгляд ведучих і часток умінь, варто вказати, по-перше, на їхню співвіднесеність із ключовими й приватними знаннями про музику; по-друге, на співвіднесеність із різними формами музичної навчальної діяльності, де вони виступають у якості їхньої пізнавальної основи.

   Так само як і вміння, музичні навички перебувають у безпосередньому зв'язку з навчальною музичною діяльністю гуртківців і виступають у певних прийомах виконання музики.

     Розглянемо, які функції різних видів виконавської навчальної діяльності у зв'язку з тематичною побудовою міністерської програми.

       Вокально-хорові навички формуються на основі сприйняття учнями художнього, образного музичного матеріалу. Починаючи з вироблення «м'якої атаки» у школярів формується правильний подих, що поступово активізується; важливо, щоб його застосування відповідало характеру музики, фразуванню.

   Послідовно формується звукоутворення, що включає в себе округлене, «польотне» звучання голосних у високій позиції, рівне у всіх регістрах. Здійснюється робота над установленням будуючи, чому сприяє спів без супроводу (всім хором, групами й соло), Формується дикція - рішення цього завдання пов'язане з осмисленим виконанням хорової музики, ясним  проголошенням згодних у різних сполученнях. Навички співу в ансамблі розвиваються одночасно з розвитком почуття темпу, динаміки, ритму, будуючи.

  Музично-ритмічні рухи допомагають в особою, наочній формі продемонструвати процес сприйняття музики, виявити ті засоби виразності, які сприяють засвоєнню ключових знань, і т.д. Ця форма діяльності доступна кожному школяреві, у тому числі хлопцям, для яких спів спочатку представляє певні труднощі.

           Однієї з форм виконавської діяльності гуртківців виступає гра на музичних інструментах.

   Придбання навичок гри на музичних  інструментах повинне бути спрямоване насамперед на формування здатності проникати в художній образ і відтворювати його в процесі виконання. Гра на музичних інструментах допомагає розвитку інтонаційного, ритмічного, гармонійного, поліфонічного й тембрового слуху, служить активним засобом засвоєння й закріплення знань про музику, сприяє сприйняттю музики в цілому.

     Завершуючи характеристику музичних умінь і навичок як елементів змісту навчання, звертаю увага на наступне.

  Принципова особливість музичних умінь полягає в тім, що вони формуються на основі музичного сприйняття й реалізуються у всіх видах занять. Музичні вміння, перебуваючи в безпосередньому зв'язку з музичними знаннями, становлять пізнавальну основу гуртківців. Вони використовуються як безпосередньо на занятті, так і поза ним. Виконавські навички також формуємо на основі музичного сприйняття. Без придбання таких навичок не можна говорити про повне засвоєння змісту навчання. Ефективність і формування виконавських навичок багато в чому залежить від уміння проникнути в художній задум добутку, використовуючи музичні знання й уміння.

      1.2. Особливості розвитку музично-інтелектуальних умінь молодших гуртківців.

     Велике значення у формуванні переконань має інтелектуальну діяльність у процесі набування знань, осмислення явищ довколиш­нього життя, подолання труднощів суто інтелектуального характе­ру. Від характеру інтелектуальної праці в процесі навчання залежить активність інтелекту, а відтак і активність духовного життя учнів взагалі (тут навчання найтісніше дотикається виховання). Спо­стереження за уроками й іншими видами занять допомогає нам усунути цілий ряд серйозних недоліків у навчанні, зокрема тих, які впливали на формування переконань  В практиці дотримуюся такого правила: знання, набуті учнем у процесі навчання, не повинні лишатися мертвим вантажем, зберігатися в пам'яті "про запас", для якоїсь майбутньої діяльності. Знання мають постійно розви­ватися в процесі їх практичного застосування і тим самим роз­вивати мислення учня. Завдання вчителя-вихователя полягає в тому, щоб спонукати учня до такої праці, в основі якої лежить цікавий творчий задум. Поєднання інтелектуальних і фізичних зусиль у такій праці і умовою духовного загартування молодого покоління, умовою формування його готовності до продуктивної праці.

    У практиці своєї виховної роботи ми надаємо емоційному ста­ну винятково великого значен­ня. Життєвий шлях від дитинства до отроцтва має бути шляхом радості, бадьорості — це одне з найважливіших правил в усій системі нашої виховної роботи. Я прагну, щоб почуття глибокої радості дитині приносили успіхи в улюбленій справі, насамперед у навчанні.

    Спеціальні уміння. Охоплюють уміння читати ноти, технічні креслення. Справжня рево­люція в навчанні полягає не лише в змісті шкільної системи. Вона полягає в навчанні того, як учитися, як думати, у вивченні нових методів, які ви можете використати для розв'язання будь-якої задачі, що ви­никає перед вами в будь-якому віці. Доречно тут нагадати думку В.О.Сухомлинського про те, що "дивитися - ще не означає бачити. Уміння бачити, уміння помічати те, що, на перший погляд, не відрізняється чимось особливим — це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки, першо­джерело розуму, думки, мислення - у навколишньому світі; у тих явищах, які людина бачить, пізнає, які викликають у неї інтерес".

1.3. Критерії та рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь гуртківців.

     Мета сучасної освіти — всебічний розвиток особистості дитини. Пошуки шляхів ефективності навчального процесу в педагогічній практиці дуже різноманітні. Проблема формування музично-інтелектуальних умінь вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів. Тому проведенню нашого дослідження передувала розробка критеріїв та рівнів сформованості вище означених умінь. Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь дітей, а саме:

• мотиваційно-потребовий;
• емоційно-почуттєвий;

• творчо-діяльнісний;

• когнітивно-операційний;

• оцінювально-орієнтаційний.

Мотиваційно-потребовий критерій дає змогу зясувати ступінь готовності дітей до формування музично-інтелектуальних умінь. Основним показником означеного критерію є наявність інтересу дітей до спілкування з музичним твором та предметом “музика” взагалі.

Емоційно-почуттєвий критерій відображає безпосередність емоційних реакцій дітей на музичні твори. Показниками цього критерію є активність дітей під час сприймання музичного твору, активність в процесі обговорення вражень від сприймання музичного твору, емоційне переживання образів музичних творів, що сприймалися.

  Творчо-діяльнісний критерій відображає міру прагнення дітей до музично-інтелектуальної діяльності, що передбачає активну роботу під час уроку, самостійні творчі пошуки. Основними показниками цього критерію є бажання виразити себе у різноманітних видах музично-інтелектуальної діяльності, спробі оригінального сприймання музичного твору.

  Когнітивно-операційний критерій вказує на міру розвиненості музично-пізнавальних здібностей дітей, рівень набутих ними знань з музичного мистецтва. Показниками цього критерію є знайомство з яскравими прикладами музичного мистецтва, початкові вміння аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Оцінювально-орієнтаційний критерій допомагає визначити рівень здатності учнів до естетичної оцінки цінностей, окремих музичних творів. Основними показниками цього критерію є самостійність оцінних суджень, здатність вербалізувати власні почуття та особисте ставлення до музичних творів.

   В процесі дослідження нами були встановлені такі рівні сформованості музично-інтелектуальних умінь:

• низький;
• середній;
• високий.

 Низький рівень сформованості музично-інтнлектуальних умінь присутній у дітей з ситуативним, пасивним інтересом до музичних творів, обмеженим музичним світоглядом, труднощами у вираженні самостійного ставлення до прослуханого твору, нерозвинуте чи слабо розвинуте музичне мислення та уява, фантазія. Такі діти потребують постійної допомоги з боку керівника при слуханні музики, не мають своєї точки зору щодо того, що відбувається навкруги, проявляють пасивне ставлення до музичної діяльності.

 Середній рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь виявили учні, які  мають інтерес до музичного мистецтва, достатній музичний світогляд, але не мають ще достатньої ініціативи у процесі набування нових знань та вмінь. За допомогою керівника спроможні творчо мислити, вони мають слабо розвинену уяву та фантазію. Такі учні виявляють певний емоційний відгук на прослухані твори, проявляють зацікавленість ними, включаються до співпраці.

 Високий рівень сформованості музично-інтелектуальних умінь спостерігається у гуртківців зі стійким інтересом до музичного мистецтва, гарним музичним світоглядом, вмінням слухати та аналізувати музичні твори, висловлювати своє судження про прослухані твори. Вони яскраво та емоційно бурхливо відгукуються на музичні твори, можуть самостійно прйняти творчі рішення, здатні систематизувати свої знання та виявляють інтерес до творчої діяльності, володіють творчим мисленням.

РОЗДІЛ 2. Інноваційні форми роботи у гуртку ВІА

Музика, мелодія, краса музичних звуків –

важливи йзасіб морального та розумового

виховання людини, джерело шляхетності серця.

В. Сухомлинський

Мистецтву і передусім – музиці – належить великезначення у системі естетичного виховання. Роботу з музично-естетичного виховання треба вести систематично, вона має бути складовою процессу формування гармонійнорозвиненої особистості. У цьому сенсі важливого значення набуває музичне виховання у позашкільному навчальному закладі.

Першочерговим завданням сучасних педагогів-позашкільників є не підготовка музиканта, художника, актора, а насамперед виховання людини. Художньо-естетичне виховання дітей у позаурочний час має узгоджувати функції мистецтва з можливостями сприйняття його кожним індивідом. Спілкування з мистецтвом не повинне зводитись до простого нагромадження знань, його необхідно порівнювати з практичною роботою дитини, формуванням її художньо-творчих здібностей, розвитком творчого потенціалу у кожній дитині. Адже творчість необхідна у будь-якій сфері діяльності, будь-якійпрофесії.

Позашкільний навчальний заклад ХХІ століття потребує нових підходів та виховання дітей, активізації освітнього процесу. Музична освіта дітей у позашкільному навчальному закладі – це сучасні інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу.

Набагато ефективніше проводит творчі підсумкові заняття, де у невимушеній обстановці вихованці демонструють набуті знання та уміння, ніж гра на оцінку. Не слід перевантажувати навчальний процесс технічними заліками. Краще відпрацьовувати техніку гри.

На відміну від музичної школи, де акцент ставиться на індивідуальні заняття, у гуртку саме перспектива гри в ансамблі позитивно впливає на бажання працювати над виконавською майстерністю, створює здорову атмосферу змагання, а також виконуєв иховну функцію, прищеплюючи навички колективної праці.

Необхідно так будувати освітній процес, щоб віддати перевагут ехнологіям, які розвивають особистість, наприклад:

· діалогова взаємодія керівника гуртка та вихованця;

· навчально-ігрова діяльність, інтерактивні вправи;

· нестандартні (інтегровані) заняття.

Важливим методом художньо-естетичного виховання є метод творчого діалогу , коли керівник гуртка та вихованець разом шукають та знаходять відповіді на питання. При застосуванні цього методу у вихованців розвивається критичнее мислення відносно запропонованого керівником гуртка репертуару, потоку музичного матеріалу, що надходить із засобів масової інформації, навички аналізу та самостійної інтерпретації різноманітних музичних творів.

Навчально-ігрова діяльність – це використання методу інтриги, ігрової ситуації, інтерактивних вправ. Реалізація ігрових методів та прийомів у навчально-виховні йдіяльності відбувається з урахуванням вікових особливостей вихованців.

Інтегровані заняття передбачають обов’язкі в розвиток творчої активності ; підвищують пізнавальний процес, сприяють розвитку мислення, уваги, пам’яті, а значить, вдумливого виконання музичних творів, розвиток музичної пам’яті та уяви. Інтегроване заняття забезпечує синтез способів пізнання та видів діяльності навколо однієї теми або проблеми. Знайомство вихованців з іншими видами мистецтваз абезпечує розширення загального художнього світогляду, сприяє поліхудожньому розвитку особистості, а суміжні види мистецтва формують у гуртківців цілісний художній образ світу.

Рефлексія – це неменш важливий за основну частину етап заняття, що має на меті:

· узагальнити, систематизувати основні ідеї;

· обмінятися думками;

· виявити особист еставлення до матеріалу та процесс унавчання;

· оцінити перебіг власного навчання, його результати;

· поставити д даткові запитання.

У процесі рефлексії у дітей виникають ідеї.

         Упевнений: педагог ставить перед собою нестандартні завдання – вихованці підвищують знання й уміння до більш високого рівня, досягаючи творчих вершин.

РОЗДІЛ 3. Методичні   рекомендації  керівнику  гуртка ВІА

3.1. Орієнтовна схема проведення гурткового заняття

(напрям – вокально - інструментальний)

1. Перевірка готовності до заняття.
2. Оголошення теми і мети заняття, мотивація навчально-виховної діяльності .
3. Розспівування (робота над формуванням звуку, звуковеденням, диханням, дикцією).
4. Сольфеджування (елементи теорії музики).
5. Ознайомлення із класичними зразками (звукозаписи)
6. Фразування, сценічна культура (відеозаписи).
7. Повторення вивченого репертуару.
8. Вивчення фрагментів нових творів.
9. Індивідуальна робота, робота з солістами.
10. Аналіз характерних помилок.
11. Домашнє завдання.

3.2. Передумови ефективного навчання:

1. Коли існує стійка мотивація до навчання.

1. Найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси гуртківців, тому довідайтеся про їхні справжні потреби і постійно посилайтеся на них, створіть можливості для їх забезпечення.

2. 3міцнюйте мотивацію дитини.

З. Давайте належну оцінку досягненням і успіхам гуртківців.

2. Коли навчальний процес відбувається у приязному, комфортному середовищі.

1. Створіть відповідний клімат через таку організацію середовища, яка б заохочувала до взаємодії.

 2. Встановіть з гуртківцями партнерські стосунки «Рівний – рівному».

Питайте у них поради, узгоджуйте свої дії з їх бажаннями.

 З. Неухильно   дотримуйтеся  дидактичних   принципів   послідовності   і

доступності – «від простого і легкого до більш складного».

4. Позитивний    зворотний   зв'язок   з    оцінкою   докладених   зусиль,

підкресленням досягнень.

3. Коли   використовуються   різні   методи,   які   відповідають   різним стилям і способам навчання.

1. Застосовуйте різні методи і техніки так, щоб донести суть до кожного, відповідно до індивідуальних здібностей і потреб.

2. Чергуйте різні методи активного і пасивного навчання.

Висновки

      Проблема формування умінь і навичок гуртківців у процесі навчання
посідає одне з центральних місць у психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених.  Формування умінь і навичок є однією з найважливіших задач навчання, оскільки вони, з одного боку, являють собою використання знань і відображуються на якості цих знань, а з другого — є основою для засвоєння процедур творчої діяльності людини. Уміння і навички являють собою складне явище, багатогранні й надзвичайно місткі поняття.

  Музично-інтелектуальні уміння ми характеризуємо як вміння музичного мислення, музичної уяви та музичного сприймання.

Існує п'ять етапів формування вмінь і навичок:

- постановка задачі з формування певних умінь;

- інструктаж про зміст і способи діяльності з оволодіння вміннями й навичками навчальної праці;

- практичні вправи для напрацювання відповідних умінь і навичок;

оперативний контроль;

- застосування здобутого вміння в різноманітних практичних ситуаціях, у тому числі й нестандартних.

    Формуючи музчино-інтелектуальні уміння гуртківцівнеобхідно враховувати їхній загальний рівень розвитку, психолого-педагогічні особливості  їхнього віку.

      Дослідження шляхів розвитку молодших школярів у навчальній діяльності переконує, що такої мсти можна досягти, якщо впливати на навчально-вихов­ний процес системно, поєднуючи засоби опосередкова­ного впливу і методики цілеспрямованого формування самостійної розумової діяльності.    Проблема формування музично-інтелектуальних умінь вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів.

     Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь гуртківців, а саме:

• мотиваційно-потребовий;
• емоційно-почуттєвий;

• творчо-діяльнісний;

• когнітивно-операційний;
• оцінювально-орієнтаційний.

   Ми виділили три рівні сформовансті музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи під час сприймання музики: низький середній та високий. Важливим чинником у розвитку творчої активності гуртківця є педагогічна творчість керівника, який здатен: на власному прикладі демонструвати творчі можливості людини; виконувати функції тактичного й делікатного консультанта, що завжди підкаже, підтримає; не нав'язувати свої погляди, залишаючи дитині свободу вибору; зрозуміти, прийняти і визнати вияви творчої активності свого учня.